ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №826/8919/17
адміністративне провадження №К/9901/10601/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року, ухвалену в складі головуючого судді Качура І.А. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, ухвалену в складі головуючого судді Залімського І.Г., суддів Смілянця Е.С., Сушка О.О.,
В С Т А Н О В И В:
І. Обставини справи
1. 10 липня 2017 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому з урахуванням заяв про доповнення та збільшення позовних вимог просив:
- зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити йому середній заробіток за час відпустки з 09.12.2003 по 16.01.2004, шляхом коригування виплат розрахункового періоду за грудень 2002 року - серпень 2003 року на коефіцієнт підвищення посадових окладів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 №1207;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 березня 2005 року по 05 грудня 2018 року в сумі 1381132,58 грн.
2. Позивач, в період з липня 1998 року працював в системі державної податкової служби на посаді державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Московському районі м.Києва, а з лютого 2000 року в управління податкової міліції ДПА у м.Києві на посадах начальницького складу податкової міліції.
3. Відповідно до витягу з наказу від 17 грудня 2003 року №85-в надано чергову відпустку майору податкової поліції ОСОБА_1 з 09 грудня 2003 року по 16 січня 2004 року.
4. 06.08.2003 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1207 "Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
5. Наказом в.о. голови ДПА у м.Києві від 29 березня 2005 року №97-о "По особовому складу податкової міліції" майора податкової міліції ОСОБА_1, звільнено в запас за ст.64 п. "є", який знаходився в розпорядженні ДПА у м.Києві, з 27 грудня 2004 року.
6. Посилаючись на незастосування вказаної постанови КМУ №1207 при розрахунку середнього заробітку за час відпустки з 09.12.2003 по 16.01.2004 позивач звернувся до суду з цим позовом.
7. Окружний адміністративний суд м. Києва, ухвалою від 24 липня 2017 року, відкрив провадження у справі.
8. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року адміністративну справу №826/8919/17 передано до Житомирського окружного адміністративного суду.
9. Житомирський окружний адміністративний суд, керуючись частиною13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) (у редакції, чинній з 15.12.2017 року), встановивши після відкриття провадження, що позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, ухвалою від 08 січня 2019 року залишив позов ОСОБА_1 без руху для надання заяви про поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.
10. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року адміністративний позов залишений без розгляду.
11. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції посилаючись на частину 3 статті 123 КАС України зазначив, що у поданій заяві позивач не просить поновити строку звернення до суду, а вказані у заяві підстави не є поважними.
12. Сьомий апеляційний адміністративний суду, погодившись з висновком суду першої інстанції, постановою від 14 березня 2019 року, залишив без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
13. ОСОБА_1, уважаючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухваленими із неправильним застосуванням норм матеріального права, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
14. У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Положеннями частини першої статті 99 КАС (у редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя статті 99 КАС (у редакції до 15 грудня 2017 року).
18. Як встановлено судом, позивач звернувся до суду у липні 2017 року з вимогою про донарахування та виплату йому середнього заробітку за час відпустки з 09.12.2003 по 16.01.2004.
19. В серпні 2017 року позивачем було подано заяву про зміну предмета позову (доповнення позовних вимог), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.03.2005 по 16.11.2017.
20. 03 грудня 2018 року позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовної вимоги, в якій позивач зазначив, що вимоги про зобов`язання донарахувати та виплатити середній заробіток за час відпустки, що заявлена у позові від 10.07.2017 та позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні пов`язані між собою, їх не можна роз`єднати і виділити у самостійне провадження.
21. Порядок вирішення трудових спорів та розрахунку з працівником при звільненні встановлений нормами Кодексу законів про працю України, якими встановлено зокрема строки звернення до суду для їх вирішення, які підлягають застосуванню згідно зазначених вище положень КАС України.
22. Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
23. За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.