1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 823/1490/17

адміністративне провадження № К/9901/49060/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1490/17

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Н. М. Троян, Л. О. Костюк, В. А. Твердохліб) від 22 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні;

- стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 75289,48 грн.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що 30 вересня 2016 року наказом № 81 о/с він звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію". В порушення положень статті 9 Закону України від 09 квітня1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідачем здійснено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, лише 02 серпня 2017 року у зв`язку з чим позивач просить стягнути з Департаменту кіберполіції Національної поліції України середній заробіток за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку відповідно зі статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо невиплати позивачу компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Стягнуто з Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 58542,85 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено в задоволеній частині.

У решті постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року залишено без змін

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, 25 квітня 2018 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. 25 квітня 2018 року касаційна скарга позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 823/1490/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Желтобрюх І. Л. - головуючий суддя, Білоус О. В., Данилевич Н. А.).

7. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу - до 17 травня 2018 року.

8. 24 травня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 707/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

11. 10 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшло клопотання, у якому висловлено прохання прискорити розгляд даної справи.

12. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Департаменті кіберполіції Національної поліції України. Наказом № 81 о/с від 30 вересня 2016 року позивач був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через хворобу.

14. При звільненні ОСОБА_1 була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" лише у розмірі 7115,64 грн.

15. У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою від 21 червня 2017 року про виплату йому відповідної одноразової грошової допомоги при звільненні. Вказана заява була розглянута та 01 серпня 2017 року позивачу сплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 28462,56 грн. відповідно платіжного доручення № 473.

16. У подальшому, позивач звернувся до Департаменту кіберполіції Національної поліції України із заявою від 14 серпня 2017 року, якою просив Департамент кіберполіції Національної поліції України виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги до дня фактичного розрахунку в розмірі 62173,65 грн.

17. Листом Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 13 вересня 2017 року № 4603/38/01-2017 позивачу було відмовлено у виплаті середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги до дня фактичного розрахунку.

18. Не погоджуючись із вищевказаною відмовою Департаменту кіберполіції Національної поліції України, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невиплати компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, а також враховуючи, що позивач має право на отримання 80% від середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який дорівнює 58542,85 грн., тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

20. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові в задоволеній частині, виходив з того, що на час звільнення (30 вересня 2016 року) позивач не мав права на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50%, передбачену частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

21. При цьому, суд апеляційної інстанції посилається на приписи статті 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як на обставину, що виключає право на пенсію позивача за вказаним Законом, оскільки ІІ групу інвалідності отримана позивачем після звільнення, тобто 16 грудня 2016 року.

22. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50%, передбаченої частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і як наслідок стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку з невиплатою такої одноразової грошової допомоги при звільненні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

24. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що право на отримання вищезазначеної допомоги відповідачем ні в якому разі не оспорювалася, та даний вид допомоги був виплачений у добровільному порядку, відповідно до платіжного доручення № 473 від 01 серпня 2017 року, а тому предметом спору у цій справі є не право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50%, передбаченої частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Стаття 102 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII): пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".


................
Перейти до повного тексту