1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 грудня 2019 року



м. Київ

справа №315/594/15-а(2-а/315/29/15)

адміністративне провадження №К/9901/13729/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,



розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Суховарова А.В., суддів Головко О.В., Ясенової Т.І.)

у справі №315/594/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області

про визнання протиправними дії щодо відмови у встановленні статусу інваліда війни.



I. РУХ СПРАВИ



1. ОСОБА_1 звернувся до Гуляйпільського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної адміністрації, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановлені статусу інваліда війни та зобов`язати встановити статус інваліда війни з видачею посвідчення інваліда війни як особі, що у складі невоєнізованого формування цивільної оборони приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і став інвалідом.

2. Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.10.2015 позов задоволено.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 4 по 5 травня 1986 року позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, виконуючи роботу водія Гуляйпільського районного підприємства "Агротехсервіс" по вивозу худоби на підставі телетайпограми Облагропрому.

6. Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

7. 15.08.2007 позивачу призначена 2 група інвалідності, котра пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та його віднесено до 1 категорії осіб, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 31.09.1996 року, та довідкою МСЕК серії АД 072892 від 15.08.1997 року.

8. 21.04.2015 позивачу визначено 2 група інвалідності, котра пов`язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

9. 06.05.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.

10. 25.05.2015 рішенням Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області позивачу відмовлено у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни в зв`язку з тим, що в документах відсутнє підтвердження залучення його до формувань Цивільної оборони.

11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.



IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС свідчить про його залучення до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи не підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони, що є обов`язковою передумовою для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення для даної категорії осіб, а тому відсутні підстави для поширення на позивача дії п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".



IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ



14. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що факт його участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі невоєнізованих формувань Цивільної оборони в період з 4 по 5 травня 1986 року (виконував роботу водія Гуляйпільського районного підприємства "Агротехсервіс" по вивозу худоби на підставі телетайпограми Облагропрому) підтверджується документально, а суд апеляційної інстанції невірно тлумачить чинне законодавство.

15. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.



V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

18. Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".


................
Перейти до повного тексту