ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №808/2464/18
адміністративне провадження №К/9901/25842/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді: Шлай А.В., Круговий О.О.) у справі №808/2464/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу ДФС України залишено без руху та запропоновано апелянту у десятиденний строк з дня отримання ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав такого пропуску, оригінал документа про сплату судового збору та приведену у відповідність до вимог статті 296 КАС України апеляційну скаргу (правильно зазначити номер справи та дату отримання оскаржуваного рішення).
Ухвала апеляційного суду, зокрема, вмотивована тим, що ДФС України подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з одноденним пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання скаржника, викладені в долученому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, про отримання копії оскаржуваного судового рішення 19 лютого 2019 року, оскільки відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення та даних інтернет-порталу Укрпошти означена копія була отримана саме 18 лютого 2019 року. Враховуючи означені обставини, останнім днем строку на апеляційне оскарження було 20 березня 2019 року, в той час, як відповідачем апеляційну скаргу було направлено до суду 21 березня 2019 року відповідно до штемпелю на конверті. Наведені у клопотанні причини пропуску строку були визнані судом неповажними, зокрема з огляду на те, що посилання скаржника на отримання копії оскаржуваного судового рішення 19 лютого 2019 року спростовуються матеріалами справи. Водночас, відповідач саме з 18 лютого 2019 року мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Неналежна організація роботи в установі не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вказана ухвала була отримана ДФС України 24 червня 2019 року.
Відповідачем з метою усунення недоліків апеляційної скарги подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка вмотивована тим, що копія оскаржуваного судового рішення ДФС України була отримана 19 лютого 2019 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі. Наголошено, що про факт отримання копії рішення 18 лютого 2019 року не були обізнані та не могли знати про недоліки роботи канцелярії ДФС України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року визнано неповажними наведені ДФС України підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року відмовлено.
Ухвала суду вмотивована тим, що суд апеляційної інстанції не знайшов обґрунтованими доводи ДФС України про не обізнаність останнього стосовно отримання їх канцелярією копії судового рішення саме 18 лютого 2019 року та зауважив, що несвоєчасність реєстрації вхідної кореспонденції працівниками державного органу не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а є лише свідченням неналежної організації роботи у вказаній установі. Окрім наведеного, апеляційний суд також звернув увагу на несвоєчасному усуненні скаржником недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, а саме направленні на адресу суду лише 8 липня 2019 року платіжного доручення №1710, датованого 2 липня 2019 року, тоді як останнім днем для усунення недоліків було 4 липня 2019 року.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДФС України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції не були враховані усі доводи відповідача, викладені в клопотанні про усунення недоліків. Приписи КАС України не містять положень щодо неможливості поновлення строків у даному випадку. Скаржник наголошує, що ним чітко було виконано вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, при цьому строки, встановлені судом, порушені не були. Зауважено, що суд апеляційної інстанції залишив поза уваги приписи частини другої статті 299 КАС України.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Частинами першою та другою статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.