ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №826/10062/17
адміністративне провадження №К/9901/3749/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Соколов В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/10062/17
за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року (прийнята у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т.), на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (прийняту у складі колегії головуючого судді - Сорочка Є.О., суддів: Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Верховного Суду України, в якому просила:
-визнати протиправними дії та бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;
- зобов`язати відповідача виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366 грн.
2. На думку позивача, з часу набуття чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" на законодавчому рівні було допущено дискримінацією однієї категорії суддів по відношенню до іншої. Певна категорія суддів, які пішли у відставку після прийняття 27 березня 2014 року Закону України № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" та до прийняття Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" дискриміновано позбавлені права на отримання вихідної допомоги.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року задоволено клопотання представника Верховного Суду України та закрито провадження в адміністративній справі № 826/10062/17. Підставою для закриття слугувало те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, яка набрала законної сили, в адміністративній справі № 826/3711/16 вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.
Короткий змість рішення суду апеляційної інстанції
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року залишено без змін. Суд апеляційної інстанції вказав, що сторони (позивач та відповідач) у справі, що розглядається та у справі № 826/3711/16 є тими самими - ОСОБА_1 та Верховний Суд України. Спір у зазначених справах також є тим самим - визнання протиправними дій та бездіяльності Верховного Суду України щодо невиплати ОСОБА_1 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою та зобов`язання Верховного Суду України виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, а справу № 826/10062/17 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. На думку позивача, у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом. А тому, як зазначає у касаційній скарзі ОСОБА_1, для правильного вирішення питання про закриття провадження у справі необхідно визначити предмет та підстави позову у справі, що розглядається та у справі № 826/3711/16.
7. Позивач в своїй касаційній скарзі зазначає, що предмет позову у справі № 826/10062/17 є значно ширшим ніж у справі № 826/3711/16, оскільки стосується ще й визнання дискримінації з боку органу законодавчої влади за правовим становищем однієї категорії суддів по відношенню до іншої, шляхом отримання відповідного висновку від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У свою чергу, підстава позову у справі № 826/3711/16 полягає у незастосуванні щодо позивача принципів права, а також незалежності й недоторканності суддів, зміст яких наведено в статтях 8, 126 Конституції України та розкрито в рішеннях Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99; від 20 березня 2001 року № 5-рп/2002; від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004; від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005; від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також та обставина, що право на отримання вихідної допомоги ОСОБА_1 отримала ще у вересні 1997 року, коли її стаж на посаді склав 20 років, а відтак, з огляду на відповідну практику Європейського суду з прав людини, вона правомірно очікувала виплати вихідної допомоги.
8. Також позивач наголосила у своїй скарзі, що навіть у випадку закриття провадження у справі в частині вимог про виплату позивачу вихідної допомоги, суд першої інстанції повинен був продовжити розгляду справи в частині вимог щодо визнання дискримінації однієї категорії суддів по відношенню до іншої.
9. Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року.
10. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
11. Відповідач також зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права. На думку відповідача, адміністративна справа № 826/10062/17, як і справа № 826/3711/16, по суті стосується правомірності дій Верховного Суду України щодо невиплати позивачу вихідної допомоги під час звільнення у відставку, а зазначені нею вимоги не створюють нових підстав для пред`явлення адміністративного позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року в адміністративній справі №826/3711/16 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено повністю, визнано протиправними дії та бездіяльність Верховного Суду України щодо невиплати позивачу при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, зобов`язано Верховний Суд України виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366 грн.
13. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року по справі № 826/3711/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
14. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позовна заява у справі № 826/10062/17 за змістом є уточненням обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги у позовній заяві в адміністративній справі №826/3711/16, а тому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, яка набрала законної сили, по справі №826/3711/16 вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; в редакції на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Пунктом 4 частини першої статті 157 КАС України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення судом першої інстанції) передбачено право суду закрити провадження, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
17. Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
18. Пунктом 2 частини першої статті 109 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).