ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №826/8498/18
адміністративне провадження №К/9901/5577/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження за якою відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Головань О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (головуючий суддя - Ключкович В.Ю., судді : Ганечко О.М., Сорочко Є.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби безпеки України (далі - СБУ), Міністерства культури України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову СБУ від 23 серпня 2017 року (затверджену 28 серпня 2017 року) № 5/3/2-14397 про заборону в`їзду в Україну терміном на 3 роки громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 15 січня 2018 року №55 "Про доповнення (оновлення) Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Служби безпеки України, та його оприлюднення на офіційному веб-сайті" у частині включення до нього ОСОБА_1 .
2. Позов обґрунтовано тим, що відвідування позивачем Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим) з порушенням законодавства України щодо правил в`їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію не свідчить про вчинення ним суспільно небезпечних дій, що суперечать інтересам безпеки України. Фільм "ІНФОРМАЦІЯ_2", у зйомках якого він брав участь не є ані пропагандистським, ані фільмом на військову тематику, про що свідчить висновок мистецтвознавчої експертизи від 26 квітня 2018 року №2495. Посилаючись на те, що оскаржувана постанова СБУ про заборону в`їзду на територію України є немотивованою, а визначений строк заборони відповідачем не обґрунтовано, просив суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Російської Федерації, сценічний псевдонім "ОСОБА_1", неодноразово відвідував України та проводив гастрольну діяльність на її території по червень 2017 року включно.
4. Постановою СБУ від 23 серпня 2017 року №5/3/2-14397 в інтересах забезпечення безпеки держави громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 заборонено в`їзд в Україну терміном на 3 роки, на підставі частини другої статті 2 Конституції України, абзацу другого частини першої статті 13 Закону України від 22 вересня 2011 року №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон № 3773-VI).
5. Підстави такої заборони обґрунтовано тим, що позивач неодноразово відвідував тимчасово окуповані території АР Крим (місто Ялта - 08 серпня 2014 року та 16 серпня 2015 року) після їх анексії Російською Федерацією, чим порушив правила перетину державного кордону України, правил в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Такі дії містять ознаки правопорушення, передбаченого статтями 204-1, 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) та статтею 332-1 Кримінального кодексу України.
6. Про деструктивну діяльність позивача свідчать також результати моніторингу відкритих джерел. Зокрема, у довідці СБУ зазначено, що у 2014 році під час подій на Майдані ОСОБА_1 у інтерв`ю виданню "Метроньюс.ру" відзначив, що "Україна вже не буде тією, яка була до громадянської війни", а також "в Україні немає єдиної нації, вона розділена на Схід і Захід. Схід годує всю країну, в той час як Західній Україні потрібна Європа". Водночас позивач брав участь у зйомках російського пропагандистського фільму на військову тематику "ІНФОРМАЦІЯ_2" (вийшов у прокат у 2016 році), де зіграв роль російського військового.
7. На підставі звернення СБУ від 04 січня 2018 року №5/1/1-223 Міністерство культури України прийняло наказ від 15 січня 2018 року №55 "Про доповнення (оновлення) Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Служби безпеки України, та його оприлюднення на офіційному веб-сайті". У цьому наказі зазначено, що відповідно до частин шостої - сьомої статті 15 Закону України "Про кінематографію" та Положення про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №495, прийнято рішення про оновлення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, шляхом доповнення його іншими особами, у тому числі, ОСОБА_1 .
8. Предметом спору у цій справі є правомірність постанови СБУ про тимчасову заборону в`їзду на територію України іноземцю та наказу Міністерства культури України в частині внесення його до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, у позові відмовлено.
10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що факт перетину позивачем кордону у 2014 та 2015 роках поза межами визначених законодавством України контрольними пунктами та перебування ОСОБА_1 у місті Ялта в цей період підтверджено матеріалами справи і ці обставини позивач не заперечує. Такі обставини у сукупності з іншими, зокрема, участь у зйомках фільму на військову тематику та висловлювання у засобах масової інформації (далі - ЗМІ) щодо ситуації у країні (які окремо не є правопорушеннями) зумовлюють конфліктні ситуації через поширення відомостей про такі дії, що створює загрозу національній безпеці та громадському правопорядку. Тому відсутні підстави для визнання незаконним рішення про тимчасову заборону в`їзду ОСОБА_1 на територію України та наказу про внесення до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
11. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.
12. Заявник зазначив, що суди неправильно тлумачать норми статті 13 Закон № 3773-VI, зміст якої не відповідає вимогам Конституції України та містить суперечливі положення, що виключають її застосування у межах спірних правовідносин. Водночас, Закон № 3773-VI, який не містить строків щодо обмеження права особи на в`їзд на територію України, а відповідальність, встановлена абзацом 8 частини першої статті 13 Закону № 3773-VI, не відповідає принципу верховенства права та практиці Європейського суду з прав людини.
13. Суди не надали належної правової оцінки обставинам справи, зокрема, доводам позивача про те, що він не вчиняв дій, які можна кваліфікувати як суспільно небезпечні, а рішення СБУ є немотивованим та не відповідає вимогам Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом СБУ від 01 червня 2009 року № 344 (далі - Інструкція № 344).
14. Одночасно заявник послався на те, що СБУ не уповноважене розглядати справи про адміністративні правопорушення і на час прийняття оскаржуваного рішення строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності минув.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
16. У відзивах на касаційну скаргу СБУ та Міністерство культури України просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийнято відповідачами у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, оскільки після відвідування позивачем АР Крим та висловлювань у ЗМІ, останній мав намір відвідати Київ з концертами, що могло створити передумови для виникнення конфліктної ситуації з радикалами та дестабілізації громадського порядку.
V. Джерела права й акти їх застосування
17. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Абзацом першим статті 26 Конституції України встановлено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
19. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні визначений Законом № 3773-VI. Цим же Законом встановлено порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.
20. Відповідно до статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
21. Підстави для заборони в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону № 3773-VI.
22. Так, частиною першою статті 13 Закону № 3773-VI встановлено, в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в`їзд через контрольні пункти в`їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в`їзду - виїзду.