ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа №825/554/16
адміністративне провадження №К/9901/12420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 (головуючий суддя Клопот С.Л.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
у справі №825/554/16
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про:
- визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;
- зобов`язання Чернігівського обласного військового комісаріату прийняти від ОСОБА_1 та направити на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву з доданими документами та висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;
- зобов`язання Міністерства оборони України в особі Департаменту фінансів, розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету міністрів від 25.12.2013 №975, станом на день встановлення інвалідності.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2016, зміненою в частині мотивів постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016, позов задоволено частково:
- зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;
- в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату - відмовлено.
3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до військового квитка, виданого Чернігівським ОМВК Чернігівської області, з 1978 року по 1980 року позивач проходив військову службу у прикордонних військах КДБ СРСР, з 26.08.1980 по 10.09.1980 приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.
5. Під час проходження служби в Республіці Афганістан, у 1980 році, позивач отримав поранення з закритою черепно-мозковою травмою, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ №1003/Ж від 13.06.2013, витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв від 08.04.2014 за №991.
6. Відповідно до протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв від 08.04.2014 за №991 було встановлено, що поранення, ЗЧМТ - контузія головного мозку, захворювання пов`язане з виконанням позивачем обов`язків проходження військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Відповідно до рішення МСЕК від 02.07.2014 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності вперше, в зв`язку із отриманням поранення ЗЧМТ, контузія головного мозку, захворюванням пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК № 004078 серії АВА від 02 липня 2014 року, безтерміново.
8. Позивач звернувся до Чернігівського обласного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
9. Чернігівський обласний військовий комісаріат направив до Департаменту фінансів МО України документи щодо прийняття рішення про нарахування та виплату позивачу відповідної одноразової грошової допомоги.
10. 13.01.2016 від Департаменту фінансів МО України на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату надійшов лист за вих. № 130, згідно якого, направлені документи у відношенні позивача, були повернуті без реалізації.
11. Вважаючи зазначені дії відповідачів щодо не розгляду його заяви незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним законодавством передбачено обов`язок уповноваженого органу щодо письмового повідомлення заявника у разі відсутності документу, необхідного для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних повідомлень уповноваженого органу на адресу позивача про факт недостатності документів, доданих до заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що позивач взагалі не має права на отримання грошової документи, а до поданої ним заяви були долучені не всі необхідні документи.
14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
17. Правове регулювання відносин між державою і військовослужбовцями та членами їх сімей у сфері соціального захисту здійснюється відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
18. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.