1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 грудня 2019 року

Київ



справа №359/7203/16-а

адміністративне провадження №К/9901/29923/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №359/7203/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Аліменка В.О., суддів: Безименної Н.В., Кобаль М.І.



УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

У вересні 2016 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" (далі - позивач, ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії"), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника окремого контрольно-пропускного пункту Київ Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, ОКПП "Київ" ) від 20 вересня 2012 року №463 щодо притягнення товариства до адміністративної відповідальності за пунктом 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Свої вимоги щодо поновлення строку на оскарження постанови ОКПП "Київ" від 20 вересня 2012 року, позивач мотивував тим, що про накладення указаного стягнення ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" дізналось лише з постанови від 19 липня 2016 року про арешт коштів боржника, винесеної старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Салеомоном А.А., в ході примусового її виконання. Постанова державного виконавця винесена при примусовому виконанні інших виконавчих документів. Однак, постанова про арешт коштів надійшла на адресу ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" (АК Юмейр) лише 08 серпня 2016 року, про що свідчить вхідний штемпель за №41. Тому вважали десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущено товариством з поважних причин і просили його поновити.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що справа про притягнення до відповідальності авіакомпанії розглянута за відсутності її уповноваженого представника, без належного повідомлення про час і місце розгляду справи, що є, на думку ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії", суттєвим порушення прав авіаперевізника при розгляді справи, що призвело до необґрунтованого притягнення товариства до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року поновлено ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" строк звернення до суду з адміністративним позовом. Адміністративний позов ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" задоволено.

Скасовано постанову від 20 вересня 2012 року №463 начальника окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Мула Сергія Анатолійовича про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних перевезень" у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено процедурні порушення, а саме вручено протокол не уповноваженій особі позивача та розглянуто справу про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень без представника позивача.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України задоволено. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що протокол про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень був складений у присутності уповноваженого представника позивача - Підгорецького О.А., який отримав копію даного протоколу, що підтверджується його підписом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу контролю якості з авіаційної безпеки, що не заперечувалось, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що особа яка була присутня під час складання протоколу є неналежним представником ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії", а відтак - відсутні підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

05 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що протокол про вчинення правопорушення, у відповідності до статті 3 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" мають право підписати лише дві особи: командир повітряного судна, на якому було здійснено перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, або представник перевізника, проте вказані вимоги закону відповідачем не були виконані, оскільки командир повітряного судна до підписання протоколу не був залучений, а замість нього протокол підписав начальник відділу контролю якості з авіаційної безпеки ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" Подгорецький О.А. Проте, на думку скаржника, єдиним представником авіакомпанії, який має право вчиняти дії без доручення, є її генеральний директор, інші особи можуть представляти підприємство лише на підставі довіреності. Довіреність начальнику відділу контролю якості з авіаційної безпеки ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" Подгорецькому О.А. чи будь-якій іншій особі на підписання протоколу позивач не видавав, а тому дії ОСОБА_1 в цій частині є самоуправними і не тягнуть за собою будь-яких наслідків. Визнання судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 належним представником позивача лише з тих підстав, що на час складання протоколу він обіймав посаду начальника відділу контролю якості з авіаційної безпеки ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., суддів Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року №532/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 19 грудня 2019 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Позиція інших учасників справи

09 червня 2017 року від Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України надійшло заперечення на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанції залишити без змін. Вказували на те, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу контролю якості з авіаційної безпеки ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії", у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що особа яка була присутня під час складання протоколу є неналежним представником позивача, а відтак - відсутні підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Також вказували на відсутність правових підстав для поновлення строку на звернення позивача до суду із даним позовом, оскільки пропуск такого строку не обгрунтований належними доказами.

Установлені судами фактичні обставини справи

20 вересня 2012 року начальником ОКПП "Київ" Мулом С.А. винесено постанову №463 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", та на ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Вказана постанова винесена на підставі протоколу про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 08 вересня 2012 року №920787 по факту відсутності у громадянина Хашимітського Королівства Йорданія в його паспорті для виїзду за кордон візи України, що стало наслідком відмови йому у в`їзді на територію України та повернення до місця вильоту.

Копія зазначеної постанови була отримана 20 вересня 2012 року начальником відділу контролю якості з авіаційної безпеки ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" Подгородецьким О.А.

Про накладення вказаного стягнення ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" позивач дізнався лише з постанови від 19 липня 2016 року про арешт коштів боржника, винесеної старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві в ході примусового її виконання.

Постанова державного виконавця винесена при примусовому виконанні і інших виконавчих документів. Однак, постанова про арешт коштів надійшла на адресу ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" (АК Юмейр) лише 08 серпня 2016 року.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" № 661-IV від 03 квітня 2003 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на органи та посадових осіб Держприкордонслужби України покладено обов`язок запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773-VI від 22 вересня 2011 року в`їзд на територію України та виїзд з території України для іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Акредитовані в Міністерстві закордонних справ України працівники дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів таких організацій чи відповідних міжнародних договорів України користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їх сімей можуть в`їжджати в Україну за паспортними документами та акредитаційними картками.


................
Перейти до повного тексту