ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13924/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання Шпорт В.В.
за участі:
від позивача - Заступника генерального прокурора - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
представнику позивача прокурору відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Волошенюку Олександру Григоровичу доступ до участі у судовому засіданні у справі №910/13924/18, матеріали якої містять відомості, що становлять державну таємницю, не наданий через невідповідність припису на виконання завдання, складеного за формою згідно з додатком 15 до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (далі - Порядку), вимогам, визначеним у пункті 108 зазначеного Порядку;
від відповідача - Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт"
представнику відповідача адвокату Марфіну Віталію Вікторовичу доступ до участі в судовому засіданні у справі №910/13924/18, матеріали якої містять відомості, що становлять державну таємницю, не наданий через відсутність у нього доступу до державної таємниці у Верховному Суді;
начальник юридичного відділу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" - Стеблевська В.М. (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 29.02.1996)
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.05.2019
у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Чорногуз М.Г., Тищенко А.І.
та рішення Господарського суду міста Києва
від 06.02.2019
у складі судді Мандичева Д.В.
за позовом Заступника генерального прокурора - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт"
про стягнення 40 150 116, 12 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 01.07.2019, згідно з поштовим штампом на конверті, Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 в частині стягнення пені та штрафу, в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; водночас, скаржник клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/13924/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Селіваненка В.П. - головуючого, Львова Б.Ю., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 у складі колегії суддів Селіваненка В.П. - головуючого, Львова Б.Ю., Ткаченко Н.Г. поновлено Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державному зовнішньоторговельному та інвестиційному підприємству "Промоборонекспорт" пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження у справі №910/13924/18 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019; зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі №910/13924/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та призначено розгляд касаційної скарги у закритому судовому засіданні на 29.08.2019.
3. У зв`язку з відпусткою суддів Львова Б.Ю. та Ткаченко Н.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/13924/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Селіваненко В.П., суддя - Берднік І.С., суддя - Булгакова І.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2019 зупинено касаційне провадження у справі №910/13924/18 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1107/18.
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 поновлено касаційне провадження у справі №910/13924/18 та призначено розгляд касаційної скарги Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" у закритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 14.11.2019.
5. У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/13924/18 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019.
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 у складі колегії суддів Катеринчук Л.Й. - головуючої, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. прийнято справу №910/13924/18 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 до провадження та призначено її розгляд на 12.12.2019 о 10:45.
6. 28.08.2019 відповідачем подано до Верховного Суду пояснення до касаційної скарги.
7. Позивач відзиву на касаційну скаргу відповідача не надав.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
8. Заступник генерального прокурора - Головний військовий прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" (далі - відповідач) про стягнення 40 150 116, 12 грн. попередньої оплати та штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної поставки продукції за державним контрактом, мотивуючи бездіяльністю уповноваженого державою органу у зверненні до суду з позовом на захист власних інтересів.
9. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючим тим, що прокурор звернувся з позовними вимогами передчасно, так як згідно з умовами укладеного договору виникли такі обставини, що виключають нарахування штрафних санкцій.
Короткий зміст рішення першої інстанції
10. 06.02.2019 рішенням Господарського суду міста Києва провадження у справі в частині стягнення 22 266 046, 04 грн. закрито; позов задоволено частково; стягнено з відповідача на користь позивача 10 583 473, 96 грн. попередньої оплати, 1 638 322, 75 грн. пені та 2 011 975, 31 грн. штрафу.
10.1. Місцевим судом встановлено, що 08.11.2017 між Міністерством оборони України (позивач) та Державним зовнішньоторговельним та інвестиційним підприємством "Промоборонекспорт" (відповідач) укладено державний контракт №403/1/17/74, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити продукцію згідно із специфікацією у визначені строки, а позивач прийняти продукцію та сплатити її вартість; строк поставки визначено з 08.11.2017 до 20.06.2018.
10.2. Суд встановив, що на виконання державного контракту №403/1/17/74 позивач сплатив попередню оплату в розмірі 32 849 520 грн., що підтверджується платіжним дорученням №403/1/264 від 17.11.2017.
10.3. Судом встановлено, що згідно умов укладеного договору та додаткових угод №№1-3 до державного контракту, що укладені в результаті визначення обсягів фінансування, орієнтовної вартості продукції, її комплектності, визначено строк поставки продукції до 20.08.2018.
10.4. Суд встановив, що 30.05.2017 відповідач уклав зовнішньоекономічний контракт про поставку відповідної продукції №РОЕ-30.3-11-К/Кі-17 з компанією WOBI STAL sp.z. o.o (Республіка Польща).
10.5. Судом встановлено, що поставка продукції за державним контрактом №403/1/17/74 від 08.11.2017 не відбулася, з огляду на що позивачем на адресу відповідача направлено претензію 22.08.2018 про сплату штрафних санкцій, нарахованих на підставі пункту 7.2 державного контракту, у зв`язку з неналежним виконанням договору, та з вимогою про повернення попередньої оплати продукції.
10.6. Суд встановив, що на претензію позивача відповідач 30.08.2018 надав відповідь, згідно з якою поставка не відбулась, у зв`язку з несправністю обладнання виробника продукції, що є істотною зміною обставин, та додав висновок Торгово-промислової палати України про їх виникнення з клопотанням про звільнення від сплати неустойки; відповідач повідомив, що 25.07.2018 у продавця продукції закінчився строк дії експортної ліцензії, що відповідно до умов державного договору є підставою для припинення зобов`язань без нарахування штрафних санкцій; в подальшому відповідач повідомив, що 20.08.2018 іноземному продавцю продукції видано дозвіл на експорт, у зв`язку з чим просив внести зміни до державного контракту в частині визначення строку поставки продукції до 15.12.2018.
10.7. Судом встановлено, що поставка продукції позивачу за державним контрактом не здійснена на час звернення з позовом до суду та в ході розгляду справи.
10.8. Зважаючи на неналежне виконання відповідачем укладеного з позивачем державного контракту та приймаючи до уваги обставини того, що Міністерство оборони України проявило бездіяльність у зверненні з позовом до суду на захист власних майнових інтересів щодо повернення передоплати за контрактом та стягнення неустойки за порушення договірних зобов`язань щодо постачання продукції у строки, передбачені договором, 18.10.2018 заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор звернувся з позовом в інтересах Міністерства оборони України, як сторони державного контракту, про стягнення з відповідача 40 150 116, 12 грн., з яких 32 849 520 грн. попередньої оплати, 3 276 645, 50 грн. пені та 4 023 950, 62 грн. штрафу.
11. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за державним контрактом із внесення на користь відповідача суми попередньої оплати, тоді як відповідач договірних зобов`язань щодо своєчасної поставки продукції не виконав, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції (штраф та пеню).
Водночас, місцевий суд зауважив, що внаслідок застосування до іноземного виробника продукції санкцій, відповідач, як його контрагент, був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання у визначений сторонами спору строк, тому заявлену позивачем суму штрафних санкцій судом зменшено на 50% та стягнено з відповідача на користь позивача 1 638 322, 75 грн. пені та 2 011 975, 31 грн. штрафу.
Судом взято до уваги обставини повернення відповідачем 80% попередньої оплати позивачу на суму 22 266 046, 04 грн., з огляду на що в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито, тоді як позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 583 473, 96 грн. попередньої оплати задоволено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
12. 27.05.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 залишено без змін.
12.1. Апеляційний суд надав оцінку вимогам апеляційної скарги відповідача щодо скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в частині нарахування пені та штрафу. Апеляційним судом проаналізовано та спростовано такі доводи скаржника за апеляційною скаргою: зовнішньоекономічний контракт пов`язаний з державним договором, укладеним між сторонами спору, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України, тому закінчення строку ліцензії на експорт товарів спеціального призначення у продавця (виробника) такого товару виключає прострочення відповідача та можливість нарахування штрафних санкцій; місцевим судом не в повній мірі враховано той факт, що 80% передоплати повернено позивачу, інші 20% іноземний контрагент не повернув, оскільки у нього ще не сплив строк повернення спірної суми коштів; місцевий суд не звернув увагу на те, що отриманих від позивача коштів не вистачало для здійснення оплати іноземному контрагенту; місцевий суд не врахував, що до настання строку повернення попередньої оплати за державним контрактом (20.09.2018), позивач 22.08.2018 направив на адресу відповідача претензію щодо сплати штрафних санкцій та повернення суми попередньої оплати.
12.2. Апеляційним судом взято до уваги заперечення позивача проти задоволення апеляційної скарги відповідача, який доводив ненадання відповідачем належних доказів на підтвердження виробничих поламок в іноземного виробника як підстави для перенесення строку поставки.
12.3. Апеляційний суд встановив, що прокурор заперечував проти доводів відповідача та зазначив, що відповідач не вчинив дій для своєчасного перерахування коштів за зовнішньоекономічним контрактом а користувався ними, що призвело до затягування строку виробництва продукції, а отже і спливу строку ліцензії на експорт продукції спеціального призначення, тому штрафні санкції нараховані обґрунтовано.
13. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.11.2017 між сторонами спору виникли правовідносини з поставки продукції на підставі державного контракту №403/1/17/74 у строк до 20.06.2018, який відповідно до додаткових угод було пролонговано до 20.08.2018 зі строком дії державного контракту до 31.12.2018; внесена позивачем на користь відповідача сума 32 849 520 грн. на підставі платіжного доручення №403/1/264 від 17.11.2017 є попередньою оплатою, так як сторонами в пункті 2.7 державного контракту передбачено право позивача сплатити 58% попередньої оплати, а не обов`язок здійснити повний авансовий платіж.
Апеляційний суд встановив, що відповідач 30.05.2017 уклав зовнішньоекономічний контракт №РОЕ-30.3-11-К/Кі-17 про поставку продукції, яка є предметом державного контракту, з компанією WOBI STAL sp.z. o.o (Республіка Польща), за змістом пункту 3.4 якого вбачається, що загальний термін поставки товару - протягом шести місяців з моменту здійснення покупцем авансового платежу за поставлений товар; згідно з листом WOBI STAL sp.z. o.o за №1/12/2017WSK від 04.12.2017 іноземний постачальник повідомив, що готовий розпочати поставку продукції після її передоплати.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, отримавши від позивача 17.11.2017 передоплату в розмірі 32 849 520 грн., що становить обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання на 2017 рік, не здійснив авансового платежу за зовнішньоекономічним контрактом у грудні 2017 року на користь іноземного постачальника продукції, чим спричинив прострочення виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом в частині здійснення оплати, що призвело до прострочення виконання державного договору (контракту), укладеного з позивачем, в частині поставки продукції.
Апеляційний суд встановив, що відповідач за зовнішньоекономічним контрактом здійснив платежі частками, а саме 26.12.2017 №3296, 16.01.2018 №3369 та 03.05.2018 №3822 на загальну суму 1 238 400 доларів США, однак, доказів здійснення відповідних дій щодо своєчасного виконання контрагентом зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом відповідачем не надано.
14. Апеляційний суд зауважив, що тимчасовий збій на виробництві заводу-виробника продукції виник станом на червень 2018 року, строк експортної ліцензії сплив 25.07.2018, додаткова угода до державного контракту №3, якою строк поставки продовжено до 20.08.2018, укладена 27.06.2018, тому відповідач мав можливість здійснити поставку у визначений державним контрактом строк до 20.06.2018.
15. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом обґрунтовано відхилено посилання відповідача на висновок Торгово-промислової палати України від 13.06.2018 про взаємопов`язаність державного договору та зовнішньоекономічного контракту, оскільки зовнішньоекономічний контракт укладено у травні 2017 року, тоді як державний контракт у листопаді 2017 року; водночас, жодний з договорів та додаткові угоди до них не мають посилань одне на одного, доказів збою виробничого процесу в іноземного виробника продукції суду не надано (висновку органу, компетентного щодо встановлення наявності обставин непереборної сили у Республіці Польща). Внаслідок чого, апеляційний суд відхилив висновок Торгово-промислової палати України в даній справі, як належний доказ на обґрунтування настання обставин непереборної сили при виконанні державного контракту 08.11.2017.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про те, що зовнішньоекономічний контракт передбачає поставку 120 одиниць продукції, у зв`язку з чим доводи відповідача про те, що позивач був зобов`язаний оплатити 60% вартості від 250 одиниць продукції є помилковими.
17. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до пунктів 2.7, 7.2 державного контракту №403/1/17/74, укладеного між сторонами спору 08.11.2017, у випадку прострочення поставки продукції на строк більше 30 календарних днів з дати поставки продукції, визначеної у специфікації, виконавець зобов`язаний повернути замовнику суму попередньої оплати; за порушення строків поставки продукції виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленої продукції, за кожен день прострочення поза встановлені договором строки поставки, а у разі прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф в розмірі 7 відсотків вказаної суми.
З огляду на встановлене, апеляційний суд визнав доведеним факт прострочення відповідача щодо виконання зобов`язання з поставки продукції на користь позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій в порядку статті 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Водночас, врахувавши майновий стан відповідача, відсутність понесених позивачем збитків у зв`язку з простроченням відповідача у виконанні зобов`язання з поставки продукції, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про зменшення заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми штрафних санкцій до 50%.
Разом з тим, з огляду на обставини того, що господарське зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту та фінансується за рахунок Державного бюджету України, а відповідач неналежно виконує умови державного договору (контракту), суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум штрафу та пені ще на 25%.
18. Апеляційний суд, розглядаючи позовні вимоги прокурора в інтересах Міністерства оборони України, встановив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України у зв`язку з неналежним здійсненням позивачем своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави з реалізації оборонного замовлення та зіслався на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.02.2019 у справі №910/6485/18.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (відповідача у справі)
19. Не погоджуючись з прийнятими у справі №910/13924/18 рішеннями по суті спору, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 в частині стягнення пені та штрафу, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині з наведенням доводів про неправильне застосування судами приписів статей 3, 627, 652 ЦК України, статей 193, 233 ГК України, статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та статей 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також неповноту з`ясування прав та обов`язків сторін спору відповідно до умов державного контракту при вирішенні спору щодо підставності застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язання із своєчасної поставки продукції за замовленням позивача.
20. Скаржник зауважив, що виконання відповідачем укладеного з позивачем, як замовником, державного контракту 08.11.2017 було б неможливим без укладення відповідачем з іноземним контрагентом, як постачальником, контракту на поставку продукції 30.05.2017, за умовами якого постачальник - компанія WOBI STAL sp.z. o.o (Республіка Польща) зобов`язалася продати, а відповідач прийняти та оплатити товар (продукцію за державним контрактом), кінцевим користувачем якого є замовник; про факт укладення контракту з постачальником позивачу-замовнику було відомо задовго до укладення 08.11.2017 державного контракту з відповідачем, що підтверджується листами відповідача за лютий-квітень 2017 року; замовником 14.03.2017 надано відповідачу сертифікат кінцевого користувача на постачання 250 одиниць товару, чим підтверджено факт зацікавленості замовника в придбанні зазначених виробів саме в іноземного контрагента-постачальника за посередництвом відповідача; за таких обставин відповідач доводить юридичну пов`язаність державного контракту 08.11.2017, укладеного між сторонами спору, та зовнішньоекономічного контракту 30.05.2017, укладеного між відповідачем й іноземним постачальником продукції, замовником якої є позивач, так як відповідач зобов`язався прийняти й оплатити продукцію в кількості та номенклатурі, що зазначені в додатку №1 до контракту, та цією продукцією забезпечити виконання зобов`язань за державним контрактом.
Скаржник зазначив, що постачальник листом №03/06/2018/WSK від 11.06.2018 повідомив відповідача про затримку постачання першої партії товару орієнтовно на 60 робочих днів через тимчасовий розлад (несправність) на виробництві; відповідач повідомив позивача листом №РОЕ-30.3/960 від 18.06.2018 про зазначений факт, який призвів до зміни істотних обставин за державним контрактом, долучивши висновок Торгово-промислової палати України від 13.06.2018 №1830/2/21-10.4, та звернувся з проханням щодо зміни строків постачання продукції до 01.09.2018.
За доводами скаржника, позивач-замовник фактично погодився з висновком Торгово-промислової палати України та підписав з відповідачем додаткову угоду №3 від 27.06.2018 до державного контракту 08.11.2017, якою було змінено строк постачання продукції за державним замовленням до 20.08.2018.
Скаржник з посиланням на приписи пункту 7.5 державного контракту 08.11.2017 доводив, що доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання сторонами обов`язків за договором, є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України; відтак, судами безпідставно не взято до уваги при вирішенні спору щодо правомірності стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв`язку з простроченням у поставці продукції на користь позивача висновок ТПП України про те, що невиконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем з поставки продукції за державним замовленням було зумовлено істотною зміною обставин, яку сторони спору не могли передбачити при укладенні державного контракту; скаржник зауважив, що в силу пункту 7.3 державного контракту 08.11.2017, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення контракту та виникли незалежно від волі сторін, тому відповідач вважає передчасними висновки місцевого та апеляційного судів про застосування до нього штрафних санкцій за прострочення у поставці товару позивачу, що не відбулося у зв`язку з тимчасовим розладом (несправністю) на виробництві заводу-виробника (іноземного постачальника).
21. Скаржник зазначив, що судами не взято до уваги обставин того, що згідно з умовами державного контракту відповідач здійснював покупку валюти за міжбанківським курсом, який у період перерахування позивачем коштів як передоплати був вищим, ніж курс НБУ; на виконання умов державного контракту позивач перерахував відповідачу 32 849 520 грн., тоді як на закупівлю та переказ валюти постачальнику відповідачем витрачено 34 437 027, 18 грн., тобто відповідач поніс збитки на загальну суму 1 581 420, 98 грн. (власні кошти, перераховані постачальнику як попередня оплата за контрактом, комісія банку за купівлю-продаж валюти, комісія за переказ валюти, отримання дозволу на імпорт); відповідач доводив, що внесених позивачем коштів було достатньо для покриття лише 57,14% вартості 120 одиниць товару, а не 60%, як це передбачено умовами державного контракту, тому відповідач не зміг своєчасно виконати зобов`язання з поставки продукції, яку постачальник зобов`язався поставити після находження передоплати від відповідача.
22. Скаржник доводив помилковість висновків судів щодо обґрунтованості нарахування позивачем відповідачу пені за період з 21.08.2018 по 16.10.2018, оскільки зазначене не відповідає умовам пункту 2.7 державного контракту, яким передбачено, що у випадку прострочення поставки продукції на строк більше 30 календарних днів з дати поставки, визначеної у специфікації, відповідач зобов`язаний повернути замовнику отриману попередню оплату; на претензію позивача 22.08.2018, направлену до настання строку повернення попередньої оплати (20.09.2018), відповідачем своєчасно 30.08.2018 направлено відповідь щодо істотної зміни обставин (тимчасова несправність на заводі постачальника та закінчення строку дії експортної ліцензії) із пропозицією продовження строку постачання продукції до 15.12.2018; за таких обставин відповідач вбачає відсутність підстав для нарахування йому позивачем пені у зв`язку з простроченням виконання державного контракту.
23. Скаржник з посиланням на приписи статті 233 ГК України зазначив, що суди при прийнятті оскаржуваних рішень не звернули уваги на те, що відповідач є державним підприємством, яке добросовісно виконує контракти щодо поставок за державним замовленням, тому сплата ним штрафних санкцій на користь позивача унеможливить своєчасне та якісне виконання договірних зобов`язань перед іншими контрагентами.
Доводи інших учасників справи
24. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надійшло.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 цієї статті).
Частини 1-3 статті 549 - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 1 статті 617 - особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.