ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3659/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Луньо Іллі Вікторовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2019 (Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді - Шутенко І.А., Геза Т.Д.) та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2019 (суддя Новікова Н.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Національного банку України,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
до Департаменту реєстрації Харківської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Науково-технічного приватного підприємства "Дінас",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Харків",
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС-Груп",
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірро-Трейдінг",
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП- Трейдінг",
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Саландер",
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Реконструкція",
8. ОСОБА_1,
про зобов`язання скасувати записи про право власності інших осіб на нежитлову будівлю та про поновлення запису про право власності на нежитлову будівлю за позивачем
за участю:
позивача: Остафійчук М.В. (адвокат)
третьої особи-1: Гузієнко Я.М. (довіреність)
третьої особи-2: Кустова Т.В. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі-відповідач), просило зобов`язати відповідача скасувати всі наступні записи про право власності третіх осіб на нежитлову будівлю літ. "2Б-6", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі-об`єкт нерухомості), що були вчинені після 24.07.2014 щодо об`єктів нерухомості, які перелічені у позовній заяві та поновити запис про право власності на об`єкт нерухомості за позивачем.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у поновленні запису про право власності на об`єкт нерухомості, оскільки позивач є власником спірного майна, чим порушив права та охоронювані інтереси позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2019, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2019, закрито провадження у справі.
2.2. Свої висновки суди мотивували тим, що спір є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що судами порушені норми процесуального права. Позивач вважає, що спір має приватноправовий характер та повинен вирішуватися за правилами господарського судочинства, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні публічно-правові відносини, тобто спір не є публічно-правовим, тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, що, за його доводами, узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 826/7749/16. Крім того, позивач вважає, що до спірних правовідносин у справі, що переглядається, слід застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
4.1. Національний Банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзивах на касаційну скаргу, посилаються на порушення судами норм процесуального права, зазначають про обґрунтованість доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просять її задовольнити та скасувати оскаржувані судові рішення.
4.2. Подані Національним Банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відзиви на касаційну скаргу не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.
4.3. Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
Згідно статті 297 цього Кодексу учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).
4.4. Отже оскільки подані Національним Банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відзиви не містять обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак не додано документу про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, подані відзиви залишаються без розгляду.
5. Мотивувальна частина
5.1. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що: позивач вважає себе власником об`єкта нерухомості згідно відповідних документів та запису у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно (далі-Реєстр), але цей об`єкт вибув з володіння позивача на підставі судових рішень у цивільних справах про що були внесені відповідні записи до Реєстру про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за відповідними особами, зокрема фізичною особою, але апеляційним судом рішення судів у цивільних справах були скасовані, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування записів, внесених до Реєстру, та поновлення записів про права власності, які існували до винесення цих рішень, але відповідач прийняв рішення, яким відмовив позивачу у державній реєстрації прав на об`єкт нерухомості з тих підстав, що подані позивачем документи не дають можливості встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до Харківського окружного адміністративного суду, який відповідною ухвалою закрив провадження у справі з тих підстав, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При цьому суди у справі, що переглядається у касаційному порядку, встановили, що рішення державного реєстратора за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке державний реєстратор повинен приймати у порядку, на підставі та у спосіб визначений законом, а заявлений позов не містить спору про право цивільне.
5.2. З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що спір, який виник між сторонами підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки відносини, які склалися між позивачем та відповідачем у справі, що переглядається, виникли внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій, тому вони мають публічно-правовий характер, а спір, якій виник між сторонами, не є спором про право.
5.3. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.4. Згідно частини другої статті 4 цього Кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункти 6, 10 частини першої статті 20 цього Кодексу).