ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Сердюка С.В.,
відповідача - Перцової О.Г.
розглянув заяву Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
про відшкодування витрат на правничу допомогу
у справі № 922/1897/18
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019
за позовом фізичної особи - підприємця Василевського Віктора Яковича
до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" в особі відокремленого підрозділу "Відділення № 2 Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
про зобов`язання надати кредитні кошти та стягнення коштів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 позов задоволено частково; зобов`язано відповідача виконати обов`язок в натурі щодо надання грошових коштів (кредиту) в розмірі 500 000 доларів США на користь позивача та стягнуто 15 000 грн витрат на правову допомогу; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 762 грн (судових витрат) в дохід державного бюджету; в решті позову відмовлено.
2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3. Постановою Верховного Суду від 15.08.2019 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
4. До ухвалення колегією суддів Касаційного господарського суду постанови зі справи, 09.08.2019, відповідач - Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі - АТ "ПроКредит Банк"), звернувся з клопотанням про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач просить компенсувати йому понесені внаслідок розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу, поклавши їх на позивача.
АТ "ПроКредит Банк" у заяві від 19.08.2019 надало суду касаційної інстанції розрахунок зазначених витрат у сумі 151 500 грн.
5. У заяві зазначено таке:
згідно з укладеним АТ "ПроКредит Банк" та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Екво" (далі - Фірма) договором від 29.07.2019 № 1/29-07-2019 про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір) за надання послуг з представництва інтересів відповідача у Касаційному господарському суді зі справи № 922/1897/18 встановлено фіксований гонорар адвоката в сумі 6 000 доларів США, що на 15.08.2019 становить 151 500 грн;
відповідно до Договору зазначені послуги включають аналіз постанови суду апеляційної інстанції та касаційної скарги, підготовку процесуальних документів (відзиву, заперечень, заяв та клопотань), представництво клієнта в судових засіданнях і вчинення інших дій, необхідних для захисту інтересів клієнта в суді касаційної інстанції;
Фірма надала Банку професійну правничу допомогу щодо аналізу касаційної скарги, підготовку відзиву на касаційну скаргу та представництво інтересів відповідача в суді касаційної інстанції. Детальний опис цих послуг містить долучений до справи акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2019 № 274;
19.09.2019 АТ "ПроКредит Банк" оплатило виставлений Фірмою рахунок-фактуру від 15.08.2019 № 12821 на суму 151 500 грн (без ПДВ), що підтверджується меморіальним ордером № 0000000002;
розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірний з обсягом наданих послуг та складає 1,2 % від суми позову; сума гонорару адвоката також обґрунтована винятковим предметом спору, підвищеною складністю справи та великим обсягом наданих послуг; спір зі справи має виняткове значення для відповідача з огляду на його ділову репутацію, діяльність виключно в межах закону;
покладення на позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не є для нього надмірним тягарем. Так, протягом розгляду справи він наводив аргументи з огляду на які його витрати на професійну правничу допомогу становлять щонайменше 129 600 грн. Згідно з поясненнями позивача суду його підприємство надає можливість підтримувати високі показники виконання фінансових зобов`язань.
6. Відповідач долучив належним чином засвідчені копії Договору, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2019 № 274, рахунка-фактури від 15.08.2019 №12821 та меморіального ордера від 19.08.2019 № 0000000002.
7. 09.09.2019 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання фізичної особи - підприємця Василевського Віктора Яковича (далі - ФОП Василевський В.Я.) від 31.08.2019 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та відмову в розподілі цих судових витрат.
Також надійшов відзив позивача від 05.09.2019 на заяву відповідача.
Зміст цих документів аналогічний.
Позивач просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або відшкодувати їх в розмірі 1 грн.
8. Обґрунтовуючи клопотання та відзив, позивач зазначає такі аргументи:
частинами першою та другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено обов`язок сторін подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи, в разі неподання якого суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого стороною судового збору. Заява, зазначена в статті 124 ГПК, є заявою по суті справи, види та зміст яких передбачені статтею 161 ГПК, тому суд має залишити цю заяву без розгляду відповідно до змісту статей 112, 118 ГПК внаслідок пропуску відповідачем строку її подання;
Верховний Суд у постанові від 09.07.2019 зі справи № 923/726/18 (пункти 8.6, 8.7) також виходив з того, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу може здійснюватись на підставі попереднього розрахунку, який подається разом з першою заявою по суті спору;
відповідач не надав допустимих доказів підтвердження реального понесення ним витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 77 ГПК, пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення НБУ), згідно з яким виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту; наданий відповідачем меморіальний ордер не відповідає вимогам до первинних та зведених облікових документів, визначеним у пункті 51 Положення НБУ; на меморіальному ордері не зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення. Незазначення таких реквізитів відповідно до пункту 52 Положення НБУ свідчить про недійсність меморіального ордера. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 зі справи № 910/1580/18;
відповідач надмірно завищив суму витрат на професійну правничу допомогу. Вимоги відповідача суперечать змісту статей 126, 129 ГПК, положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", критеріям розумності та справедливості, змісту рішень Верховного Суду щодо застосування статей 125, 129 ГПК та Європейського суду з прав людини (якими визначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат, у разі якщо такі витрати фактичні, неминучі, а їх розмір обґрунтований та розумний з огляду на витрачений адвокатом час). Проте в наданих відповідачем Договорі та акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2019 не зазначено скільки часу витратив адвокат у зв`язку з наданням відповідних послуг; в акті відображені послуги, що не передбачені Договором - розробка стратегії захисту клієнта та зустріч з клієнтом для погодження стратегії захисту;
в акті, який підписано 15.08.2019, зазначені послуги щодо складання заяви про відшкодування судових витрат, яка фактично складена 19.08.2019;
зі змісту пункту 3.1. Договору неможливо встановити обґрунтування його розміру, зокрема його співмірність з ціною позову, значення справи для відповідача, вплив на його репутацію або публічний інтерес;
у наданих відповідачем документах немає обґрунтування складності наданих послуг, тому ці послуги не можуть вважатись складними;
згідно з умовами Договору відповідачу надавались послуги зі складання відзиву на касаційну скаргу, який майже повністю співпадає зі змістом апеляційної скарги, а також послуги з представництва (участі) в одному судовому засіданні. Інші, зазначені в Договорі та наданих відповідачем документах послуги (роботи) є лише їх деталізацією;
розмір заявлених витрат не узгоджується з немайновим характером спору зі справи. Немає обґрунтування неминучості та необхідності цих витрат та інших положень щодо розподілу судових витрат;
з огляду на положення частини дев`ятої статті 129 ГПК витрати необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його непослідовної неправильної поведінки. Так, відповідач спочатку прийняв зобов`язання видати кредит до певної дати, а потім невмотивовано відмовив у його наданні. Поряд із цим відповідач відмовився від іпотечного обтяження лише після звернення позивача до суду, але в письмовій формі або в судовому порядку кредитний та іпотечні договори до цього часу не розірвано. Позивач, звернувшись до суду, діяв добросовісно розумно та справедливо;
позивач як інвалід другої групи згідно із законом звільнений від оплати судових витрат.
9. Відповідач надіслав відзив на клопотання позивача.
Відповідач спростовує аргументи позивача, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Зокрема, зазначає, що меморіальний ордер від 19.08.2019 № 0000000002, належним чином засвідчена копія якого надана суду, є первинним документом, що підтверджує списання коштів платника та здійснення внутрішньобанківської операції. Водночас відповідач, щоб спростувати сумніви щодо фактичного зарахування коштів, долучив довідку банку про зарахування коштів на рахунок Фірми від 09.09.2019 № Д1_В69/62 та платіжне доручення від 19.08.2019.
10. Касаційний розгляд справи
11. У справі змінено склад судової колегії Касаційного господарського суду, що підтверджується Витягами з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.08.2019, 09.09.2019, які наявні в матеріалах справи.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"
12. Стаття 1
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
13. Стаття 30
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII (ГПК)
14. Стаття 15
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
15. Стаття 16
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
16. Стаття 123
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
17. Частини перша та друга статті 124
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша).
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга).
18. Частини перша статті126
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
19. Частина друга статті 126
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
20. Частина третя статті 126
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.