ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019
та рішення Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 в частині відмови у стягненні 80 000 грн пені
у справі № 914/2255/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького
про стягнення 862 643,75грн,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (далі - відповідач) 862 643,75 грн. заборгованості (633 900,45 грн. основного боргу, 87 872,20грн пені, 32 680,89 грн. 3% річних та 108 190,21 грн. інфляційних нарахувань) у зв`язку з неналежним виконанням укладеного сторонами договору купівлі-продажу природного газу №00257/16-ТЕ (Т)-21 від 27.09.2016.
11.03.2019 відповідач звернувся з заявою про зменшення пені на 95% на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, в якій вказав, що Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького є некомерційною державною установою, що фінансується з державного бюджету, станом на час оплати він не мав відповідних коштів на оплату газу через недофінансування з державного бюджету, що підтверджується Помісячним планом використання бюджетних коштів на 2016 рік.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 у справі № 914/2255/18 (суддя Стороженко О.Ф.) закрито провадження у справі в частині вимоги про стягнення 633 900,45 грн. основного боргу. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволено частково. Зменшено розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 80 000,00 грн. Позов у частині позовних вимог стосовно стягнення сум додаткових нарахувань задоволено частково (з урахуванням зменшення розміру пені). Стягнуто з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 7 872 грн. пені, 32 680,89 грн. 3% річних, 108 190,21 грн. інфляційних втрат та 3431,15 грн. судового збору.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд встановив, що після подання позову відповідач сплатив 633 900,45 грн. основного боргу, а відтак закрив провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Крім того, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 87 872,20 грн. пені, 32 680,89 грн. 3% річних та 108 190,21 грн. інфляційних нарахувань, місцевий господарський суд встановив їх правильність та обґрунтованість.
Водночас, вирішуючи питання про зменшення на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України належного до стягнення розміру пені на 80 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що за даними Помісячного плану використання бюджетних коштів на 2016 рік, затвердженого МОН України, у вересні-грудні 2016 року університету не виділялись кошти на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, що зумовило виникнення боргу за отриманий газ у жовтні-грудні 2016 року.
За висновком місцевого господарського суду, оскільки фінансування університету з державного бюджету зумовлює необхідність виключно цільового використання виділених коштів, саме факт відсутності належного фінансування унеможливив своєчасне виконання грошових зобов`язань за договором. При цьому суд врахував стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, інфляційних нарахувань та пені у зменшеному розмірі, що фактично забезпечить належний захист майнових прав та інтересів позивача.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (колегія суддів: Хабіб М.І. - головуючий, Матущак О.І., Мирутенко О.Л.) рішення Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 у справі № 914/2255/18 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягненні 80 000 грн пені у справі № 914/2255/18; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у сумі 80 000,00 грн., у стягненні якої було відмовлено, задовольнити у повному обсязі; в іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 у справі № 914/2255/18 залишити без змін.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень в частині зменшення розміру пені позивач зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач послався на те, що суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин ст. 233 ГК України, не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачено названою нормою.
Наголошуючи на порушенні судами норм ст. 233 ГК України, ст. 551ЦК України та необґрунтованому зменшенні заявленого до стягнення розміру пені, позивач у касаційній скарзі вказує на те, що судами не було враховано інтереси позивача, а також те, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов`язанням за договором купівлі-продажу природного газу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 914/2255/18 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 08.08.2019.
Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 914/2255/18 касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 в частині відмови у стягненні 80 000 грн пені у справі №914/2255/18 залишено без руху; надано АТ "НАК "Нафтогаз України" України строк для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 914/2255/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.04.2019 в частині відмови у стягненні 80 000 грн пені у справі № 914/2255/18 та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.09.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України2 (постачальник) та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (споживач) уклали договір №00257/16-ТЕ (Т)-21 на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві за період з 01.10.2016 по 31.12.2016 природний газ в обсягах 120 000 тис. куб. м, а споживач зобов`язується оплатити газ на умовах договору.
Газ, що постачається за Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 Договору).
У п. 5.2 Договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 4 942 грн, крім того 20% ПДВ, всього з ПДВ - 5 930,40 грн.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).
Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідженням матеріалів справи судами встановлено, що у жовтні, листопаді та грудні 2016 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 792 746,21 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 158 845,76 грн, від 30.11.2016 на суму 269 708,66 грн та від 31.12.2016 на суму 364 191,79 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін Договору.
Відповідно до п.6.1 Договору оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як встановлено судами, випискою банку з рахунка позивача підтверджено та не заперечується сторонами, що 26.12.2016 відповідач здійснив часткову оплату поставленого природного газу в сумі 158 845,76 грн.
Згідно з п.8.2 Договору, у разі прострочення споживачем оплати відповідно до п.6.1 Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Предметом позову у даній справі є вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького 862 643,75 грн. заборгованості, в т.ч. 633 900,45 грн. - основного боргу, 87 872,20 грн. - пені, 32 680,89 грн. - 3% річних та 108 190,21 грн. - інфляційних нарахувань у зв`язку з простроченням оплати поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №00257/16-ТЕ (Т)-21 від 27.09.2016.
Разом з тим, під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями було встановлено, що борг в сумі 633 900,45 грн. відповідач сплатив 10.12.2018, що підтверджено платіжним дорученням № 576 від 07.12.2018, відтак правомірно було закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 633 900,45 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.