ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/749/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Случ О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019
(судді Агрикова О.В., Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.) у справі № 920/749/17
за позовом Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2"
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про поновлення договору оренди,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "КАРЛА МАРКСА-2" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення договору оренди.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.04.2019 в задоволенні позовних Приватного підприємства "Карла Маркса-2" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення договору оренди відмовлено повністю
Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "КАРЛА МАРКСА-2" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 17.04.2019 в та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Під час апеляційного перегляду вказаного рішення позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд до набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Сумські області здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельними ділянками або їх поділеними частинами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок.
Зазначена заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що під час розгляду справи в Верховному Суді відповідачем було здійснено дії щодо поділу земельних ділянок, поновлення права оренди яких є предметом спору у даній справі; на підставі Наказів Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 21.09.2018 проведено реєстрацію нових земельних ділянок 10.10.2018 та 11.10.2018.
Враховуючи поділ земельної ділянки №5923882300:09:001:0019 на дві нові, на підставі ч. 4, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України при новому розгляді справи позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої предметом позову є поновлення договору оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 року за №041063300541) на той самий строк на тих самих умовах стосовно земельних ділянок загальною площею - 7,7913 га, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0208 площею 3,8956 га, 5923882300:09:002:0209 площею 3,8957 га.
Як зазначив позивач, з Публічної кадастрової карти станом на 06.09.2019 року слідує, що земельна ділянка з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0209 відсутня в Публічній кадастровій карті. Крім того, зазначена земельна ділянка не обліковується в Публічній кадастровій карті як архівна. Однак згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 5923882300:09:002:0209 зареєстрована як об`єкт цивільних прав, а саме об`єкти нерухомого майна державної власності.
Також за доводами заявника, в межах контурів земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:002:0209 згідно з Публічною кадастровою картою обліковуються земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0263 (2 га для ведення особистого селянського господарства, тип власності не визначено) та 5923882300:09:001:0262 (1,8957 га для ведення особистого селянського господарства, тип власності не визначено). Відтак оскільки процедура поділу (дроблення) земельних ділянок 5923882300:09:002:0205, 5923882300:09:002:0204 ще не завершена, у випадку завершення ще одного поділу (дроблення) земельних ділянок та зокрема надання їх частин у власність фізичним особам, при умові задоволення даного позову, повністю неможливим стане виконання рішення суду, оскільки відповідачем буде змінено площу, кадастровий номер та власника земельних ділянок. Тому позивач буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на ці ділянки на підставі рішення суду.
Північний апеляційний господарський суд визнав доводи позивача обґрунтованими, тому ухвалою від 09.09.2019 заяву про забезпечення позову задовольнив: до набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонив Головному управлінню Держгеокадастру у Сумські області здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельними ділянками або їх поділеними частинами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, кадастровий номер 5923882300:09:001:0208 площею 3,8956 га, 5923882300:09:001:0209 площею 3,8957; заборонив державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, загальною площею з кадастровими номерами 5923882300: 09:001:0208 площею 3,8956 га, 5923882300:09:001:0209 площею 3,8957 га або їх частин.
Ухвала мотивована тим, що невжиття вказаних заходів може ускладнити або унеможливити реальний захист прав останнього на оренду земельної ділянки у випадку ухвалення рішення на користь позивача, адже судом встановлено, що відповідачем здійснено поділ спірної земельної ділянки на дві окремі частини.
Не погоджуючись з правомірністю вжиття заходів забезпечення позову, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати та в задоволенні заяви позивача відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та на порушення норм процесуального права, вважає, що позивач за актом приймання-передачі фактично повернув спірну земельну ділянку відповідачу (орендодавцю); при цьому заявником не доведено неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, а лише зазначено про складність такої процедури.
Переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій під час неодноразового розгляду даної справи, предметом позову в ній є вимога про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди у редакції, викладеній у позовній заяві на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оспорюється відмова відповідача в поновленні договору оренди земельної ділянки та позов направлений на встановлення права позивача щодо поновлення такого договору. Отже, об`єктом спірних правовідносин у цій справі є речове право оренди на земельну ділянку.
При цьому, суд апеляційної інстанції установив, що ГУ Держгеокадастру вчинило дії щодо поділу відповідної земельної ділянки, незважаючи на наявність спору в суді.
Відповідно до частини 1, абзацу 3 частини 2 статті 791 та частини 4 статті 122 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом положень абзацу 2 частини 10 статті 24 та частини 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням положень чинного законодавства дійшов правильного висновку, що в межах своїх дискреційних повноважень ГУ Держгеокадастру, яке здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, має право передавати їх в оренду, зокрема, і шляхом проведення аукціону, формувати земельні ділянки, здійснювати їх об`єднання та поділ, передавати у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га землі та вчиняти інші розпорядчі дії щодо землі, зокрема й спірної земельної ділянки.