ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 915/1456/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Сидоров О.В. (довіреність № 23-9/70 від 28.10.2019),
відповідача: Горєлов О.Л. (довіреність № 05/Д-19 від 07.03.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019
та рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2019
у справі № 915/1456/15
за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера"
про стягнення 8 520 000 грн. матеріальних збитків,
(у судовому засіданні 03.12.2019 оголошувалась перерва до 17.12.2019),
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Державне підприємство Одеський морський торговельний порт (далі - ДП "Одеський морський торговельний порт") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" (далі - ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера") 8 520 000 грн. матеріальних збитків за неналежне виконання умов договору оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007, що призвело до пошкодження та часткового знищення окремих вузлів та агрегатів об`єкта оренди - мобільного крану LIEBHERR LHM-150.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
В обґрунтування своєї позиції суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з технічним висновком №08/В/2015 причина виникнення пожежі підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху. За таких обставин та за відсутності інших беззаперечних доказів на підтвердження відсутності (наявності) вини відповідача у виникненні пожежі на мобільному крані, судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено клопотання позивача про проведення у справі комплексної трасологічної та пожежно-технічної експертизи, оскільки для вирішення спору у даній справі існують спірні питання, які потребують спеціальних знань.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2019 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 (колегія суддів у складі: Принцевська Н.М. - головуючий, Діброва Г.І., Ярош А.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 7 339 100, 43 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судами обох інстанцій встановлено, що між ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" (орендарем) та ДП "Одеський морський торговельний порт" (орендодавцем) 20.12.2007 укладено договір оренди державного рухомого майна №КД-11433, за умовами якого, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 16.07.2009 №КД-11433/3, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування мобільний кран LIEBHERR LHM-150, інвентарний номер 004200, вартістю 3 977 646 грн.
Згідно з п. 1.3 договору мета використання об`єкта оренди - для використання орендарем у виробничій діяльності.
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору оренди та акта приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
У пункті 3 додаткової угоди від 16.07.2009 №КД-11433/3 сторони визначили, що факт передачі орендарю мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інвентарний номер 004200, оформлюється двостороннім актом приймання-передачі (додаток №1 до цієї додаткової угоди).
Відповідно до п. 6 додаткової угоди вона набирає чинності з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна та цієї додаткової угоди.
Актом прийому-передачі від 16.07.2009 ДП "Одеський морський торговельний порт" здав, а ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" прийняв мобільний кран LIEBHERR LHM-150, інвентарний номер 004200.
Розділом 5 договору передбачені обов`язки орендаря, до яких відносяться, зокрема:
-забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Утримувати орендоване майно в стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення згідно із законодавством України (п. 5.5);
- додержуватись протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів та постанов пожежного нагляду, сприяти здійснюванню заходів по упровадженню автоматизованих засобів виявлення пожеж (п. 5.6);
- організовувати процес експлуатації майна, обслуговування та ремонту у відповідності з вимогами Правил пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів/ ДНАОБ 00.00-1.03-02/, "Правил технічної експлуатації підйомно-транспортного устаткування морських портів" КНД 31.4.002-96/, нормами з охорони праці, навколишнього природного середовища, тощо (п. 5.7);
- уникати ушкоджень та загибелі майна (п. 5.8);
- своєчасно за свій рахунок виконувати усі види ремонтів, а також технічне обслуговування орендованого майна (п. 5.9)
Крім того, відповідно до п. 5.10 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 16.07.2009 №КД-11433/3, додатковою угодою від 01.05.2012 №КД-11433/6, остаточно вирішено обов`язок орендаря застрахувати орендоване майно протягом 10 банківських днів після укладення цього договору на користь орендодавця від ризиків випадкової загибелі та пошкодження. Страхування майна здійснюється на суму 14 929 552 грн., означену в Звіті експертної оцінки, з наступним наданням орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.
В підтвердження виконання цієї умови договору №КД-11433, відповідачем надано договір добровільного страхування майна №4182/1600 від 12.06.2014, укладений з ПрАТ "Страхова компанія "СаламандраУкраїна".
Розділом 9 договору сторони передбачили відповідальність сторін, відповідно до якого за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором. Орендар відшкодовує орендодавцю заподіяні ним матеріальні збитки у повному обсязі незалежно від сплати пені. Орендар несе персональну відповідальність за порушення правил протипожежної безпеки орендованого майна, а також за несвоєчасність внесення орендної плати.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання та акта приймання-передачі і, з урахування змін, внесених додатковими угодами, якими сторони неодноразово продовжували строк дії договору, та останньою угодою термін дії договору продовжено до 31.12.2015.
Додатковою угодою № КД-11433/9 визначено загальну вартість переданого в оренду майна станом на 31.01.2015, яка згідно з експертною оцінкою становила 24 053 200 грн.
Разом з тим, 05.02.2015 о 14 год. 40 хв. відбулась пожежа машинного відділення мобільного крану, внаслідок якої були знищені окремі вузли і агрегати машинного відділення.
Факт пожежі підтверджується актом про пожежу, складеним 05.02.2015 провідним (головним) інспектором Корабельного РВ у м. Миколаїв ГУДСНС України у Миколаївській області капітаном служби цивільного захисту Кривошеєвою А .А.
На підставі даних, отриманих в результаті огляду місця пожежі, проведеного 05.02.2015, а також на підставі пояснень очевидців та ознайомлення з матеріалами по пожежі Дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області ДСУ з надзвичайних ситуацій складено висновок за №08/В2015 від 12.02.2015, в якому ймовірною причиною пожежі зазначено займання в результаті несправності механізмів агрегату (руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна), яка разом з тим підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху.
У звязку з пошкодженням та частковим знищенням окремих вузлів та агрегатів на мобільному крані LIEBHERR LHM-150, позивач звернувся до ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки Стефановича", якою було проведено незалежну оцінку з визначення розміру матеріального збитку, завданого державі в особі ДП "Одеський морський торговельний порт" в результаті спалаху мобільного крану LIEBHERRLHM-150, інвентарний номер 004200.
Згідно зі звітом ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки Стефановича" вартість відновлювального ремонту мобільного крану LIEBHERRLHM-150, інвентарний номер 004200, складає, без урахування ПДВ, 11 786 363 грн., а ринкова вартість складає, без урахування ПДВ, 7 100 000 грн.
Разом з тим, у звіті оцінювачем зазначено, що згідно з розділом 3 Методології, у тому випадку, коли відновлювальний ремонт перевищує риночку вартість майна, матеріальні збитки приймаються на рівні риночної вартості майна на дату, коли відбулася подія. Станом на 05.02.2015 оцінювачем визначена величина матеріального збитку шляхом прирівняння до риночної вартості та визначено розмір збитків, без урахування ПДВ, 7 081 000 грн.
За розрахунком суду, розмір матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає 8 497 200 грн. (7 080 000+20% ПДВ).
Зазначені обставини стали підставою для звернення ДП "Одеський морський торговельний порт" з посиланням на умови п.п. 5.5, 5.8, 9.1, 9.3, 9.4 договору оренди державного нерухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007 з даним позовом про стягнення з ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" збитків у розмірі 8 520 000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пошкодження об`єкта оренди в результаті пожежі та й сама пожежа виникла внаслідок незадовільного технічного стану мобільного крану LIEBHERR LHM-150, у зв`язку з чим вказав на наявність таких умов відповідальності відповідача як: протиправна поведінка відповідача, адже останній не зважаючи на те, що у мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інв. №004202 закінчився ресурс до першого капітального ремонту своєчасно не виконав його за свій рахунок, вважаючи, що цей вид ремонту не входить до його обов`язків за договором, що призвело до пошкодження та псування орендованого майна та як наслідок збитків позивача; бездіяльності; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками та самої вини у заподіянні позивачу збитків.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що: 1) ним в повному обсязі було дотримано вимоги щодо проведення періодичного та/або позачергового повного технічних оглядів у строки та у випадках, встановлених чинним законодавством; 2) твердження судів обох інстанцій про те, що укладення та виконання договорів щодо технічного обслуговування орендованого майна не є беззаперечним доказом відсутності вини відповідача у виникненні пожежі, що сталася на мобільному крані, є безпідставними та необгрунтованими; 3) щодо капітального ремонту крану, то необхідність здійснення такого капітального ремонту залежить від наявності/відсутності на те фактичної потреби, з урахуванням технічно-експлуатаційних показників самого обладнання. У період оренди відповідачем мобільного крану "LIEBHERR LHM-15" фактичної потреби у вигляді наявних незадовільних технічно-експлуатаційних показників для проведення рекомендованого капітального ремонту не було; 4) жодний експертний/технічний висновок не визначив причинно-наслідкову залежність між видаленням гвинта та неналежним/неповним виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо обслуговування та ремонту орендованого майна; 5) судами попередніх інстанцій без врахування технічної природи ймовірних причин випадіння гвинта, безпідставно було зроблено висновок про незадовільний технічний стан мобільного крану "LIEBHERR LHM-15" у зв`язку з неналежним/неповним виконанням ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" своїх договірних зобов`язань щодо обслуговування та ремонту орендованого мобільного крану.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.12.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 13.11.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.11.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу, надісланий 21.12.2019, у якому позивач просить поновити строк на подання відзиву, посилаючись на те, що ухвалу Верховного Суду про призначення касаційної скарги до розгляду він отримав 28.10.2019, тому відповідно до встановленого в ухвалі 20-тиденного строку для надання відзиву, враховуючи святкові дні, такий строк пропущений з поважних причин. Також про поважність причин пропуску строку, на думку позивача, вказує зміна його керівництва та необхідність у встановленому законом порядку внесення змін, що стосуються керівництва до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом. У ч. 4 ст. 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим, а не поновленим. Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки зазначене клопотання подане поза межами встановленого строку разом з відзивом, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин, відзив на касаційну скаргу, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, залишається без розгляду як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За положеннями ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).
З метою визначення причини пожежі та виявлення наявності або відсутності вини відповідача у виникненні пожежі на мобільному крані, місцевим господарським судом призначено комплексну трасологічну та пожежно-технічну експертизи, за результатами проведення якої експертом зроблено висновок №16-2477; 17-6348; 1706349 щодо наступного:
"Осередок пожежі, яка відбулася 05.02.2015 у машинному відділенні мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200, знаходився у верхній частині машинного відділення двигуна у районі розміщення системи випускних газів (спостерігається на металевих конструкціях кольори мінливості та вигоряння захисного металевого кожуха вихлопного патрубку системи випускних газів).