ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року
м. Київ
cправа № 914/132/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
представники сторін в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2019
та рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2019
у справі № 914/132/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" від 20.02.2015 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (далі - ТОВ "Танк Транс") (за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ТОВ "Танк Транс" від 20.02.2015 про часткове припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь АТ "Дельта Банк" суми заборгованості за нарахованими процентами за договором кредитної лінії №ВКЛ-20058880 від 09.06.2011 у розмірі 154 088, 22 євро (що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 174 427, 86 доларів США); припинення зобов`язань щодо сплати АТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості на загальну суму 174 427, 86 доларів США (що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 154 088, 22 євро) за договором банківського рахунку №002-15504-110412 від 11.04.2012, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Позовні вимоги мотивовано тим, що заява відповідача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог від 20.02.2015 суперечить закону, зокрема ст.ст. 517, 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2019 (колегія суддів у складі: Петрашко М.М. - головуючий, Сухович Ю.О., Трускавецький В.П.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 (колегія суддів у складі: Орищин Г.В. - головуючий, Галушко Н.А.. Желік М.Б.), позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" від 20.02.2015 про: часткове припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за нарахованими процентами за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 у розмірі 154 088, 22 євро (що за крос курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 174 427, 86 дол. США); припинення зобов`язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості на загальну суму 174427, 86 доларів США (що за крос курсом станом на 20.02.2015 складає 154088, 22 євро) за договором банківського рахунку №002/15504-110412 від 11.04.2012, укладеним АТ "Дельта Банк" з фізичною особою ОСОБА_1, згідно з яким товариство набуло прав вимоги до АТ "Дельта Банк" на суму 154 088, 22 євро, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.
Судами обох інстанцій встановлено, що між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Танк Транс" 09.06.2011 укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-20058880, згідно з п. 1.1. якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового використання.
У п.п. 1.1.1. п. 1.1. ст. 1 кредитного договору вказано, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами "траншами", а у сукупності "транші", на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 500 000,00 євро зі сплатою за користування кредитом у розмірі 12% річних, в порядку, визначеному цим договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 08.06.2012 на умовах, визначених цим договором.
Додатковим договором №42 від 06.05.2014 сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 36 333 314, 10 євро з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 05.07.2015.
ПАТ "Дельта Банк" 06.02.2015 надіслано на адресу ТОВ "Танк Транс" претензію на суму 36 834 160, 99 євро з яких: сума заборгованості за кредитом 36 333 314,10 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами 430 027, 17 євро, сума заборгованості за простроченим процентами до 31 дня 70 819, 72 євро.
В свою чергу, 05.02.2015 між ТОВ "Танк Транс" (новим кредитором) та ОСОБА_1 (первісним кредитором) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку.
З положень договору відступлення прав вимоги вбачається, що первісний кредитор ОСОБА_1 відступає новому кредитору ТОВ "Танк Транс" право вимоги до боржника ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної картки №002/15504-110412 від 11.04.2012 у розмірі 174427,86 доларів США. Відступлення первісним кредитором прав вимоги та їх прийняття новим кредитором набирає чинності з дати укладення цього договору.
На виконання п. 3.2. договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.04.2012 №002/15504-110412, ТОВ "Танк Транс" та ОСОБА_1 20.02.2015 відправили боржнику ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, яке підписано обома сторонами. Вказаною заявою відповідач заявив про часткове припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь АТ "Дельта Банк" суми заборгованості за нарахованими процентами за договором кредитної лінії №ВКЛ -20058880 від 09.06.2011 у розмірі 154 088, 22 євро (що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 174 427, 86 дол. США) та припинення зобов`язань щодо сплати АТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості на загальну суму 174 427,86 дол. США (що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 154 088,22 євро) за договором банківського рахунку №002-15504-110412 від 11.04.2012 укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Постановою правління НБУ №150 02.03.2015 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51, яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банку" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 08.04.2015 №71 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015. 02.10.2015 на підставі постанови правління НБУ №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №181 про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015.
Посилаючись на те, що вимоги відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог не є однорідними і зарахування таких вимог за одностороннім правочином не відповідає ст. 601 ЦК України, ПАТ "Дельта Банк" звернулось з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки зустрічні вимоги ТОВ "Танк Транс" і ПАТ "Дельта Банк" не є однорідними, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України. При цьому, судами взято до уваги правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника зводяться до того, що: судами неправильно застосовано положення ст.ст. 177, 179, 184, 192, 193, 203, 215, 217, 509, 526, 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". При цьому судами обох інстанцій не враховано повідомлення, підписане спільно ТОВ "Танк Транс" та ОСОБА_1 . Посилання судів обох інстанцій на постанову Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-174гс16 (№ 910/8058/15-г) є помилковими, оскільки предмет спору та правовідносини у справі № 910/8058/15-г та цій не можна вважати подібними. Крім цього, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, у якій зазначено, що: "..чинним законодавством України не передбачено заборони на відступлення права вимоги вкладником за договором банківського вкладу (депозиту), у тому числі й щодо частини коштів, розміщених на відповідних вкладних (депозитних) рахунках…. Отже, чинним законодавством не передбачено обмежень стосовно передачі фізичною особою (вкладником) своїх прав за договором банківського вкладу (депозиту) іншим особам (відступлення права вимоги), у тому числі й щодо розпорядження грошовими коштами (їх частиною), розміщеними на належному їй вкладному (депозитному) рахунку за відповідним договором.". Також зазначає про те, що суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку, з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/3217/16, про неможливість зарахування зустрічних вимог у різних валютах.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.12.2019 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 16.12.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 29.11.2019 строк.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.12.2019 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестхолліс Веста" надійшла заява про заміну сторони (первісного кредитора - ПАТ "Дельта Банк") на його правонаступника (нового кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестхолліс Веста") в порядку ст. 52 ГПК України, з приводу якого колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".