1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



20 грудня 2019 року

м. Київ



Справа № 910/8167/16



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Козир Т.П., судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 (суддя Ковтун С.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра"

про заміну стягувача

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про заміну стягувача

1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" (далі - заявник) звернулося у Господарський суд міста Києва із заявою про заміну стягувача (далі - Заява), просило замінити стягувача Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - позивач) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" у частині стягнення по рішенню Господарського суду міста Києва від 16.06.2016 у справі № 910/8167/16 з Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" (далі - відповідач) заборгованості у сумі 228 446,00 грн. за спожиту електричну енергію.

1.2. Заява мотивована тим, що заявником на підставі договору поруки виконані зобов`язання боржника перед кредитором щодо сплати заборгованості, що виникла у період з 01.04.2015 по 01.11.2015, у зв`язку з чим до заявника перейшло право вимоги, тому наявні підстави для здійснення заміни стягувача.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, Заяву задоволено.

2.2. Висновки судів мотивовані тим, що заявник виконав зобов`язання відповідача по сплаті заборгованості у наведеній сумі позивачу, тому до нього перейшли всі права кредитора в межах цієї суми, що є підставою для заміни позивача по виконанню рішення суду у межах вказаної суми.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні Заяви.

3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права. Позивач зазначає, що заявник не сплачував грошових коштів в означеній сумі за рішенням суду у даній справі, тому він не набув право вимоги до відповідача, що виключає підстави для здійснення судом процесуального правонаступництва. При цьому позивач вказує на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8169/16, згідно якої відмовлено заявнику у задоволенні аналогічної заяви.

3.3. 18.12.2019 до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача у яких він просить врахувати постанову Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/8196/16, але ці пояснення не можуть бути розглянуті виходячи із наступного.

3.4. Відповідно до частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

3.5. Виходячи з наведених норм процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті до розгляду наведених пояснень, оскільки вони були подані за межами строку на касаційне оскарження.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1).

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2). Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.3).


................
Перейти до повного тексту