1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5868/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., судді -Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників: ліквідатора Чичви О.С.( особисто),

ТзОВ "Ключове слово" - адвоката Тютюнник В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019

у справі № 904/5868/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення"

про визнання банкрутом,



ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (далі - ТзОВ "Ключове рішення", боржник) прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної процедури Щипчинську С.В.

27.11.2018 учасниками прийнято рішення про припинення повноважень ліквідатора Щипчинської С.В. та призначено голову ліквідаційної процедури Чичву О.С. (протокол №27/11-2018 від 27.11.2018).

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник звернувся до державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.12.2018 №1004773730.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

На виконання вимог ч. 4 даної статті, ліквідатор боржника помістив на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, в якому публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, оприлюднено відомості про прийняття засновниками рішення про припинення ТзОВ "Ключове рішення", м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967.

Згідно ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На виконання вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України, за результатами розгляду пред`явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов`язань, складено проміжний ліквідаційний баланс

Згідно проміжного ліквідаційного балансу боржника, складеного станом на 31.05.2018, необоротні активи становлять 82 743 тис. грн; оборотні активи становлять 3 732тис.грн; дебіторська заборгованість становить 8 524 тис. грн.; залишок грошових коштів складає 45 тис.грн; кредиторська заборгованість становить 94 402 тис.грн.

Встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів стали підставою для звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 за заявою боржника відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ключове рішення", в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 ТзОВ "Ключове рішення" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Чичву О.С.

Місцевий господарський суд виходив з того, що згідно поданих документів вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, встановивши при цьому, що до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 у справі №904/5868/18 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про дотримання ліквідаційною комісією боржника вимог щодо добровільної ліквідації юридичної особи, підтвердження матеріалами справи недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство є підставою для визнання боржника банкрутом.

Крім того, враховувавши особливості процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, апеляційний господарський суд визнав безпідставними доводи ліквідатора щодо відсутності у Головного управління ДФС у Київській області права на апеляційне оскарження у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Головне управління ДФС у Київській області просить скасувати постанову на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 у справі № 904/5868/18, провадження у справі закрити.



Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, норми яких містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

Скаржник зазначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період; ТзОВ "Ключове рішення" у 2018 році звітність не подавало до контролюючого органу; в матеріалах справи відсутній аудиторський висновок щодо фінансової діяльності підприємства на факт неплатоспроможності; ліквідатор боржника не звертався до органів доходів і зборів для проведення перевірки; відповідно до інформації з баз даних ДФС України ГУ ДФС у Дніпропетровській області не вдалося провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТзОВ "Ключове рішення" просить відмовити у її задоволенні та залишити в силі оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій.

Ліквідатор зазначає, що порядок ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, як це передбачено в ст. 95 Закону про банкрутство; відсутність порушення вимог ч.3 ст.111 ЦК України встановлено судами на підставі повного та об`єктивного дослідження доказів; підтвердження дотримання ліквідатором процедури та відомостей, зазначених у проміжному ліквідаційному балансі, підтверджено аудиторським висновком, копія якого долучена до матеріалів справи.

ПАТ "СК "Інгосстрах" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанови судів попередніх інстанцій прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права при повному та об`єктивному дослідженні матеріалів справи, яким надано належну оцінку, у зв`язку з чим в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст.300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.



Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права



Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".



Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.



Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.



У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.



Частиною 5 ст. 111 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.



Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.



Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.



За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.



Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв`язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови передбачають, зокрема, наступні етапи: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення; виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов`язкових платежах); вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України, проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України.


................
Перейти до повного тексту