ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Берднік І.С., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційну скаргу Криворізької міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 (головуючий суддя - Чередко А.Є., судді: Чус О.В., Білецька Л.М.)
за позовом Криворізької міської ради
до 1. Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни,
2. Фізичної особи-підприємця Василенка Андрія Павловича
про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,
За участю представників сторін:
від позивача: Ольховська А.М. - представник,
від відповідача-1: не з`явився,
від відповідача-2: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2018 року Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів: Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни (далі - відповідача 1) та Фізичної особи-підприємця Василенка Андрія Павловича (далі - відповідача 2), в якій просила визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізької міської радою та Фізичною особою-підприємцем Василенко Тамарою Іванівною, Фізичною особою-підприємцем Василенком Андрієм Павловичем у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.
1.2. Позовні вимоги мотивовано необхідністю укладання спірного правочину між сторонами даного спору.
1.3. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки вважали, що договір вже є укладеним 23.04.2018.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 позов задоволено, визнано укладеним спірний договір в редакції повивача.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 вказане рішення скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 07.10.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Криворізькою міською радою подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі № 904/5542/18 до Касаційного господарського суду.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 у справі № 904/5542/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Берднік І.С., Мачульський Г.М.
3.3. 14.11.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 19.12.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04.12.2019.
3.4. Від відповідачів 09.12.2019 отримано відзив на касаційну скаргу, надісланий на адресу суду 06.12.2019 разом з клопотанням про продовженням процесуального строку на подання відзиву до 06.12.2019, який обґрунтовано отриманням ними копії касаційної скарги 03.12.2019.
Верховний Суд у складі колегії суддів вважає клопотання про продовження строку для подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі статті 119 ГПК України.
3.4. В судове засідання з`явився представник позивача, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду. Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі позивач просить прийняту у справі постанову скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
4.2. Ці вимоги мотивовано тим, що апеляційним судом не досліджено обставину, яка є визначальною при вирішені існуючого спору, а саме те, що між сторонами не досягнуто згоди з усіх умов господарського договору, що у відповідності ч.8 ст.181 Господарського кодексу України (далі-ГК України), свідчить, що такий договір є неукладеним. Вважає, що суди вийшли за межі позовних вимог, визнавши, що сторони досягли згоди, а тому договір є укладеним в редакції відповідачів, котра не відповідає вимогам законодавства та рішенню Ради, на підставі якого має бути укладений такий договір.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскільки вважають доводи позивача помилковими.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. За результатами розгляду звернення відповідачів - фізичних осіб-підприємців Василенко Тамари Іванівни та Василенка Андрія Павловича про надання в оренду земельної ділянки, 09.10.2017 Криворізькою міською радою прийнято рішення №2101, яким, окрім іншого, вирішено:
- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) у натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 1,5737 га на вул. Галахівській, 1/ 1В, у Металургійному районі (кадастровий номер 1211000000:02:159:0006) для розміщення будівель;
- надати фізичним особам-підприємцям Василенко Т.І. та Василенку А. П із земель комунальної власності в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 1,5737 га на вул. Галахівській, 1/ 1В, у Металургійному районі для розміщення будівель, згідно з доданою схемою.
Також, пунктом 5 вказаного рішення міської ради відповідачів зобов`язано у тримісячний термін від дати ухвалення рішення укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону.
5.2. Однак відповідачі у визначений рішенням органу місцевого самоврядування строк договір оренди земельної ділянки з міською радою не уклали та звернулися до позивача для отримання проекту такого договору лише 05.04.2018.
5.3. 23.04.2018 на адресу Криворізької міської ради від відповідачів надійшов підписаний проект договору оренди земельної ділянки 04.04.2018 разом з протоколом розбіжностей від 20.04.2018.
5.4. Розглянувши зазначений протокол розбіжностей, позивач, листом від 08.05.2018 за №6/18-1371 направив на адресу ФОП Василенко Т.І. та ФОП Василенка А.П. протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.
5.5. У відповідь на отриманий від позивача протокол узгодження розбіжностей відповідачі надіслали лист від 12.06.2018, в якому зазначили, що пропозиції орендарів, які викладені у протоколі розбіжностей від 20.04.2018, є неврегульованими та вважаються прийнятими на підставі ч.7 ст.181 Господарського кодексу України.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між сторонами, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до протоколу розбіжностей від 20.04.2018 між сторонами залишились неврегульованими, перш за все, пункти договору оренди земельної ділянки, якими передбачені його істотні умови, а тому згідно зі ст. 638 ЦК України, ч.ч. 2, 3 ст. 180, ч. 8 ст. 181 ГК України відповідний договір оренди є неукладеним, що є підставою для укладення запропонованого позивачем договору оренди земельної ділянки в судовому порядку, оскільки відповідно до норм земельного законодавства його укладення є обов`язковим.
6.2. Приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд свої висновки мотивував тим, що позивачем було направлено на адресу відповідачів протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, згідно з яким переважну більшість розбіжностей залишено в редакції орендодавця, що не було узгоджено орендарем, втім позивачем не було передано у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, відтак в силу ч. 7 ст. 181 ГК України пропозиції відповідачів, викладені у протоколі розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, є прийнятими, а договір є укладеним в редакції не переданого на вирішення суду протоколу розбіжностей.
6.3. Отже апеляційний суд визнав, що між сторонами у квітні 2018 року вже укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,5737 га на вул. Галахівській, 1/1В, у Металургійному районі (кадастровий номер 1211000000:02:159:0006) терміном дії 5 років, а у суду першої інстанції, який безпідставно вдався до оцінки змісту умов вищенаведеного договору оренди земельної ділянки, в редакції протоколу розбіжностей, що мало бути здійснено у спорі про узгодження неврегульованих сторонами розбіжностей в порядку ч. 7 ст. 181 ГК України, а не в спорі про визнання укладеним іншого договору оренди, були відсутні правові підстави для визнання такого договору укладеним.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
7.2. За змістом глави 15 ЗК України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Орендою землі, в силу ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону України "Про оренду землі").
Згідно ст. 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.