ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1718/19
Провадження № 12-151гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаКібенко О. Р.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Новітня енергія України" (далі - ПП "Новітня енергія України")
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, постановлену суддею Головіною К.І.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі Пашкіної С.А., Зубець Л.П., Буравльова С.І.,
у справі за позовом ПП "Новітня енергія України"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП)
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У лютому 2019 року ПП "Новітня енергія України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НКРЕКП про визнання протиправними дій відповідача зі встановлення для позивача коефіцієнта "зеленого" тарифу та зобов`язання НКРЕКП установити з 18 травня 2017 року "зелений" тариф на електричну енергію з коефіцієнтом для об`єктів, уведених в експлуатацію з 01 січня по 31 грудня 2016 року.
Фактичні обставини справи, установлені судами
2. Згідно з Постановою НКРЕКП № 668 від 18 травня 2017 року позивачу встановлено "зелений тариф" на електричну енергію, вироблену на об?єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року, коефіцієнт "зеленого" тарифу 2,16. При встановленні "зеленого" тарифу на відпуск електроенергії ПП "Новітня енергія України" розмір коефіцієнта цього тарифу визначено такий, що діяв для мікрогідроелектростанції, введеної в експлуатацію по 31 березня 2013 року, у результаті чого позивачу встановлено "зелений" тариф у розмірі 3,40 грн замість 5,66 грн за 1 кВт, чим завдано збитків. На обгрунтування цього рішення НКРЕКП послалася на те, що коефіцієнт установлено згідно з "датою закінчення будівництва відповідно до декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об?єкта, на який визнано право власності за рішенням суду, - 05 лютого 2010 року".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 18 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відмовив у відкритті провадження у справі.
4. Судові рішення мотивовані тим, що НКРЕКП, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у спірних правовідносинах, наділена правом владних повноважень, а оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу реалізації державним органом своєї компетенції, то вирішення таких спорів відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
5. У серпні 2019 року ПП "Новітня енергія України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування зазначених судових рішень та передачу справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Скаржник мотивував касаційну скаргу помилковістю висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності вирішення цього спору судами адміністративної юрисдикції. Зазначив, що цей спір виник з приводу здійснення господарської діяльності і стосується майнових прав ПП "Новітня енергія України". Вважає, що повноваження НКРЕКП в частині встановлення "зеленого" тарифу є не публічно-владною управлінською функцією, а реєстраційною процедурою, яка стосується господарської діяльності, реєструє можливість здійснювати господарську діяльність на певних умовах, перевіряє відповідність документів для здійснення виробничої діяльності.
Доводи інших учасників справи
7. Відзиву на касаційну скаргу від іншого учасника справи не надходило.
Надходження касаційних скарг на розгляд Великої Палати Верховного Суду
8. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
10. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11. Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 4 цього ж Кодексу публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. НКРЕКП утворено Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
14. Згідно з пунктами 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
15. Відповідно до підпункту 7 пункту 4, пункту 5, підпункту 7 пункту 6 цього Положення НКРЕКП установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання, розробляє і затверджує передбачені законодавством нормативно-правові акти, приймає з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролює їх виконання.
16. 22 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон), яким визначено правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення. НКРЕКП наділено статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який здійснює державну владу у визначених законом сферах. НКРЕКП має широке коло завдань, функцій та повноважень щодо державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1 цього Закону).