У Х В А Л А
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 2-1/97
Провадження № 13-100зво19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Єленіної Ж.М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А.,Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського міського суду від 21 серпня 2000 року за виключними обставинами,
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Київського міського суду від 01 липня 1997 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за сукупністю злочинів, передбачених пунктами "а", "е", "ж", "з" ст. 93, частинами 2, 3 ст. 81, ч. 3 ст. 142 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) до покарання у виді смертної кари - розстрілу з конфіскацією всього належного йому майна.
За ч. 1 ст. 106, ч. 2 ст. 123, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 222, ст. 198, ст. 208 КК 1960 року ОСОБА_1 звільнено від покарання на підставі ст. 48 цього Кодексу у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заява про перегляд постанови Київського міського суду від 21 серпня 2000 року за виключними обставинами щодо яких не подається.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 липня 1998 року вирок залишено без змін.
Постановою Київського міського суду від 21 серпня 2000 року вирок Київського міського суду від 01 липня 1997 року щодо ОСОБА_1 приведено у відповідність з діючим кримінальним законом. Постановлено вважати засудженим за сукупністю злочинів, передбачених пунктами "а", "е", "ж", "з" ст. 93, ч. 2, 3 ст. 81, ч. 3 ст. 142 КК 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
У заяві засуджений ОСОБА_1 просить переглянути щодо нього постанову Київського міського суду за виключними обставинами, змінити її, призначивши замість довічного позбавлення волі покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років та звільнити від подальшого відбування покарання у зв`язку з його відбуттям. При цьому ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Петухов проти України (№2)", "Ласло Магьяр проти Угорщини", "Мюррей проти Нідерландів", "Кафкаріс проти Кіпру", "Оджалан проти Туреччини", "Вінтер та інші проти Сполученого Королівства" як на джерела права у його справі. Вважає, що йому має бути призначено покарання, яке б відповідало міжнародним нормам.