УХВАЛА
17 грудня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-99зво19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Антонюк Н. О.
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Херсонського обласного суду від 22 червня 2000 року за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом та
ВСТАНОВИЛА:
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, вироком Херсонського обласного суду від 27 квітня 1998 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. "а", "з", "и" ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК України 1960 року) та на підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді смертної кари - розстрілу з конфіскацією всього особисто належного йому майна. Ухвалою Херсонського обласного суду від 22 червня 2000 року вказаний вирок від 27 квітня 1998 року щодо ОСОБА_1 змінено. Вирішено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 145 КК України 1960 року до десяти років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року - до чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за п.п. "а", "з", "и" ст. 93 КК України 1960 року - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна у тюрмі суворого режиму.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Петухов проти України (2)" ("Petukhov v. Ukraine (No. 2)"), "Ласло Магьяр проти Угорщини" ("Laszlo Magyar v. Hungary"), "Мюррей проти Нідерландів" ("Murray v. the Netherlands"), "Кафкаріс проти Кіпру" ("Kafkaris v. Cyprus"), "Оджалан протиТуреччини (2)" ("Ocalan v. Turkey (no. 2)"), "Вінтер та інші проти Сполученого Королівства" ("Vinter and Others v. the United Kingdom"), "Лєже проти Франції" ("Leger v. France"). Заявник вважає себе особою на користь якої було прийнято рішення "Петухов проти України (2)". Зокрема вказує, що у зв`язку із констатованими ЄСПЛ порушеннями у рішенні "Петухов проти України (2)" до нього не може бути застосоване покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а таке покарання повинно бути негайно змінено на інший вид покарання, що відповідав би нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), Конституції України і ст. 93 КК України 1960 року.
Засуджений ОСОБА_1 зокрема просить відкрити провадження за його заявою у порядку пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), винести відповідне законне судове рішення на підставі статті 3 Конвенції, статей 8, 9, 24, 28, 55 Конституції України, статей 3 та 93 КК України 1960 року, статей 8, 9, 90 КПК України та практики ЄСПЛ, відображеної у справах "Петухов проти України (2)" та інших, наведених заявником, змінивши ухвалу Херсонського обласного суду від 22 червня 2000 року шляхом заміни покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі строком п`ятнадцять років, а у зв`язку із відбуттям цього терміну - повністю звільнити його від подальшого відбування покарання, обмежившись вже відбутим строком.