Постанова
іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 235/6337/18
провадження № 51-2641км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Трояна О.Л.,
захисника Очеретька Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 грудня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду
від 19 березня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050410001472, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Димитрова Донецької області, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Димитровського міського суду Донецької області від 22 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до двох років позбавлення волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 6 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з часу виконання даного вироку.
Цим же вироком вирішено питання щодо речового доказу та процесуальних витрат.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 березня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона 30 серпня 2018 року приблизно о 14-ій год 30 хв., знаходячись у підсобному приміщенні ПрАТ "Красноармійський динасовий завод", розташованого за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Шмідта, 3, скориставшись відсутністю власниці мобільного телефону ОСОБА_2 та інших оточуючих, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаться ніким не помічені, діючи таємно, умисно викрала мобільний телефон марки "SamsungDuos" моделі
SM-J200 вартістю 1665 грн 83 коп., заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо неї скасувати і закрити кримінальне провадження. Вказує на те, що процесуальне рішення - постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні не містить підпису керівника місцевої прокуратури. У зв`язку з цим вважає зазначену постанову незаконною і такою, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Крім того, на думку засудженої, виходячи з положень ст. 37 КПК, у прокурорів у кримінальному провадженні не було повноважень здійснювати та приймати будь-які процесуальні рішення, а тому всі рішення, прийняті ними, є незаконними. Посилається на те, що апеляційний суд формально розглянув доводи її апеляційної скарги, при цьому всупереч вимогам ст. ст. 401, 402 КПК в ході апеляційного розгляду до провадження було долучено Витяг з ЄРДР, що був наданий прокурором без складання відповідного письмового клопотання про долучення зазначеного доказу до справи. На обґрунтування вказаних доводів засуджена ОСОБА_1 наводить також приклади з практики Верховного Суду (справи № 754/7062/15-к та № 761/20108/15-к).
Прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, подав на касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 заперечення. Просить дослідити в судовому засіданні постанову про призначення групи прокурорів від 31 серпня 2018 року, яку долучено до заперечення та вказано як оригінал, та залишити касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Троян О.Л. вважав касаційну скаргу засудженої необґрунтованою, просив у її задоволенні відмовити, а судові рішення залишити без зміни.
Захисник Очеретько Є.О. підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити і скасувати судові рішення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Очеретька Є.О., прокурора Трояна О.Л.,перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ч. 1 ст. 433 КПК).
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Також зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам
ст. 419 КПК.
Виходячи з положень указаних статей закону, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати на них вичерпну відповідь, а також зазначити мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, пославшись на відповідну норму права.
Проте при розгляді даного кримінального провадження вищенаведені вимоги закону апеляційним судом не дотримано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на вирок місцевого суду обвинувачена ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважала, що постанова від 31 серпня 2018 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні в складі прокурорів Зарубіна М.М. та Стьопіна М.О. є такою, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 110 КПК, оскільки в ній не має підпису керівника Красноармійської місцевої прокуратури. З огляду на викладене, обвинувачена вказувала на те, що відповідно до ст. 37 КПК прокурорам Зарубіну М.М. та Стьопіну М.О. не було надано повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12018050410001472, а тому прийняті ними процесуальні рішення та участь прокурора Зарубіна М.М. в суді першої інстанції є незаконними.