|
| |
|
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа №369/1457/17
провадження № 51-3237 км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Святської О.В.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю секретаря
судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Лібермана Станіслава Григоровича на вирок Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200005146, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК та засудженому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
У вироку вирішено питання стосовно речових доказів.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 грудня 2016 року приблизно о 16 годині, з проникненням у житло ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, відкрито заволодів майном потерпілої на загальну суму 1018 грн.
Вироком Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року вирок Києво- Святошинського районного суду Київської області від 8 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання скасовано та ухвалено свій вирок, яким ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (в редакції від 26 листопада 2015 року) у строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув`язнення з 5 грудня 2016 року по 13 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
За змістом касаційної скарги захисник Ліберман С.Г. посилається на невідповідність призначеного апеляційним судом покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, вважаючи цю підставу грубим порушення кримінального процесуального закону, просить вирок апеляційного суду відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи такі доводи захисник посилається на неналежне врахування апеляційним судом даних про особу ОСОБА_1, який позитивно характеризується, працевлаштований, має стійкі соціальні зв`язки; його стану здоров`я; того, що внаслідок вчиненого злочину не настало тяжких наслідків для потерпілої, а у справі відсутній цивільний позов.
Позиції інших учасників судового провадження
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Захисник Ліберман С.Г. надіслав до суду касаційної інстанції заяву, в якій просив розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
У судовому засіданні прокурор, яка представляла державне обвинувачення під час касаційного розгляду зазначила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись правилами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає оспорюване рішення у межах касаційної скарги, в якій висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, правильність юридично-правової оцінки діяння за ч. 3 ст. 186 КК не заперечується.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі не наведено таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні апеляційним судом вироку, які, відповідно до положень ст. 412 КПК тягнуть скасування оскаржуваного захисником судового рішення. Не зазначає захисник і про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, визначення якому надано у ст. 413 КПК.
Статтею 420 КПК передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Вирок суду апеляційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 420 КПК повинен відповідати загальним вимогам до вироків.