Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Данько Д. О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 10 січня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 квітня
2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120170001178, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, засудженого за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
Засуджений у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, разом із твердженнями, що за своїм розміром визначене судом покарання є явно несправедливим через надмірну суворість, виклав вимогу до суду касаційної
інстанції (далі - Суд) змінити судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині призначеного покарання на більш м`яке щодо тривалості іспитового строку, зменшити суму компенсації за моральну шкоду з врахуванням грубої необережності потерпілої, та необов`язковості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, вирок якого оскаржується
За вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.
Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2 з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" матеріальну шкоду в розмірі 2464,55 грн, з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 3145,27 грн судових витрат.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, ухвала якого оскаржується
За ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Цепелєва Ю. М. залишено без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
30 вересня 2016 року, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем "ГАЗ 3110" (д. н. з. НОМЕР_1 ), рухаючись по 5 км + 300 м автодороги Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя, неподалік с. Макове, Кіровоградського району, Кіровоградської області зі сторони м. Кривий Ріг у напрямку
м. Кропивницький, порушив вимоги пунктів 2.3, 10.1, 11.3, 12.3, 14.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), проявив власну необережність та недбалість, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не переконався в безпечності своїх дій при здійсненні маневру обгону, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем "ВАЗ 21150" (д. н. з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир автомобіля "ВАЗ 21150" ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки; закритого перелому III ребра зліва; садна та гематоми в області лівої грудної клітки і лівої молочної залози; садна в області грудної клітки з права; закритої травми шиї, а саме: закритого перелому остистого відростку 5-го шийного позвонка з порушенням цілісності заднього напівкільця; закритого крайового перелому остистого відростку 7-го шийного позвонка, які згідно з даними висновку судово-медичної експертизи № 4710 від 29 листопада 2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор заперечила проти задоволення вимог касаційної скарги з міркувань її необґрунтованості та безпідставності.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 50. Поняття покарання та його мета
Частина 1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Частина 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
4.1.2 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
Частина 1. Суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
4.1.3 Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Частина 1. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Частина 4. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.2.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
4.2.3 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
4.3.1 Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
Частина 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.