Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 205/848/13-ц
провадження № 61-17866св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчий комітет Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради (під час розгляду справи назву змінено на Виконавчий комітет Новокодацької районної у м. Дніпрі ради), Дніпропетровська міська рада (під час розгляду справи назву змінено на Дніпровська міська рада), Головне управління Державного агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області (під час розгляду справи назву змінено на Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Дніпропетровській області),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Ленінської районної ради у м. Дніпропетровську про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення та стягнення матеріальної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору дарування від 20 лютого 2003 року вона набула право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказувала, що право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, вона набула на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 01 березня 2006 року № 142/34.
Зазначала, що на вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 збудував гараж, колодязь, вбиральню та душ, згоду на будівництво яких, вона не давала.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд: усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести гараж, душ, і колодязь та скасувати рішення Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Дніпропетровську ради від 28 жовтня 2003 року № 320/6 про оформлення права власності як незаконно видане, стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 928 грн, судові витрати в сумі 16 грн та витрати на юридичну допомогу в сумі 350 грн.
У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради, Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту, визнання державних актів на право приватної власності недійсними та їх скасування, визнання рішення міської ради частково недійсним і часткового його скасування, усунення перешкод у користуванні власністю.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору дарування від 26 лютого 2004 року він набув право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з державним актом про право власності на земельну ділянку від 29 березня 2006 року власником земельної ділянки, на якій розташований будинок, була ОСОБА_3 . Зазначав, що після її смерті він прийняв у спадщину вказану земельну ділянку, проте під час здійснення приватизації суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 не погодила проект відведення та встановлення меж сусідніх земельних ділянок та їй був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку, на якій частково знаходиться належний йому гараж.
Стверджував, що при прийнятті рішень Дніпропетровською міською радою був порушений порядок користування суміжними земельними ділянками, який існував до виникнення спору більше 50 років.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд: встановити факт, що гараж літ. "Г" у домоволодінні на АДРЕСА_1, по зовнішній стороні якого проходила межа, був збудований до 1990 року; що колодязь літ. "К", Ѕ, частина якого належить йому на праві власності та посередині якого проходила межа ділянок згідно з даними державного акту ЯБ № 878695 від 03 травня 2006 року знаходиться на території земельної ділянки ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 01 березня 2006 року № 142/34 в частині надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати реєстрацію державного акту на право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку; визнати недійсними державні акти від 07 квітня 1998 року ДП № 008612 та від 29 березня 2006 року ЯГ № 507926 про право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1001 га на АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію права власності; усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні гаражем та колодязем шляхом знесення встановленого ОСОБА_1 залізобетонного паркану від червоної лінії забудови вулиці до середини гаражу.
Відповідно до журналу судового засідання від 16 березня 2007 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2010 року у складі судді Залімської Н. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2010 року доповнено рішення Ленінського районного суду від 06 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення гаражу, душу, вбиральні, колодязя, відміни рішення Ленінської районної ради в м. Дніпропетровську, стягнення матеріальної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міськради про встановлення факту, що гараж опинився на території ОСОБА_1, визнання рішення Дніпропетровської міськради в частині надання у приватну власність земельної ділянки незаконним та його скасування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, та його скасування, визнання недійсними державних актів про право приватної власності на земельні ділянки та скасування їх реєстрації.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення гаражу, душу, вбиральні, колодязя, відміни рішення Ленінської районної ради в м. Дніпропетровську, стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 928 грн, судових витрат в розмірі 16 грн і юридичних послуг в розмірі 350 грн відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міськради про визнання рішення Дніпропетровської міськради № 142/34 від 01 березня 2006 року в частині надання в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 у приватну власність незаконним та скасувати його; визнання державного акту ЯБ № 878695 від 03 травня 2006 року на право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на АДРЕСА_1 недійсним; визнання державного акту ДП № 008612 від 07 квітня 1998 року на право приватної власності ОСОБА_4 та Державного акту ЯГ № 507926 від 29 березня 2006 року на право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку на АДРЕСА_1 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2010 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2010 року та додаткове рішення від 09 березня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2011 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2016 року у складі судді Нижного А. В. позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволено.
Скасовано рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровськ ради № 302/6 від 28 жовтня 2003 року в частині оформлення права власності на гараж "Г" на АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_3 . У решті позовних вимог за первісним позовом було відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом задоволено частково.
Скасовано рішення Дніпропетровської міської ради № 142/34 від 01 березня 2006 року в частині надання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 878695 від 03 березня 2006 року, виданий на земельну ділянку площею 0, 1000 га на АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перешкод ОСОБА_1 у користуванні своєю земельною ділянкою не було підтверджено з огляду на встановлений довготривалий порядок користування суміжними земельними ділянками та її обізнаністю на момент укладення договору дарування від 20 лютого 2003 року про приналежність душу, вбиральні, колодязю на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про спадщину від 28 липня 1998 року, відтак і ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 26 лютого 2004 року.
Задоволення позовної вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради у м. Дніпропетровську № 320/6 від 28 жовтня 2003 року в частині оформлення права власності на гараж літ. "Г" на АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_3 суд мотивував порушенням порядку приватизації земельної ділянки під гараж у зв`язку з відсутністю погодження меж із ОСОБА_1 як користувача ділянки, на якій частково гараж розташований.
Частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, у частині скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 142/34 від 01 березня 2006 року в частині надання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_1, районний суд зазначив про існування спору щодо розміру вказаних суміжних ділянок та порядку користування ними з урахуванням того, що належні ОСОБА_2 гараж, душ, вбиральня та колодязь частково знаходяться на території земельної ділянки, належної ОСОБА_1 . За таких обставин приватизація ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності погодження межі з боку власника або землекористувача суміжної земельної ділянки порушила права останнього.
Районний суд зазначив, що порядок користування спірними земельними ділянками існував більше 50 років, ще з часів забудови земельних ділянок, сусідні домоволодіння ніколи не були огороджені, межа проходила посередині колодязя, а далі по зовнішній стороні доріжки, яка належала ОСОБА_4 і якою ОСОБА_2 користується до цього часу.
При цьому районний суд вказав, що приватизацією земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 не було порушено прав та законних інтересів ОСОБА_2, оскільки він не мав жодного правового зв`язку ні з цією земельною ділянкою, ні з розташованим на ній домоволодінням. З огляду на вказане, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсними державних актів ДП № 008612 від 07 квітня 1998 року та ЯГ № 507926 від 29 березня 2006 року про право приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1001 га на АДРЕСА_2 та скасування реєстрації цього права.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Новокодацької районної у м. Дніпрі ради - частково задоволені.