Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 127/15952/16-ц
провадження № 61-16285св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", ОСОБА_1 ,
представники Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк": Нижник Дмитро Петрович, Івачковський Вячеслав Вікторович,
відповідачі: ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Берегового О. Ю., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
25 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк"(далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсного правочину - проведення реституції між сторонами кредитного договору, що визнаний судом недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області та ОСОБА_2, про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, припинення дії, що порушує право, та стягнення збитків. Визнано кредитний договір від 24 жовтня 2007 року № 037-2900/756-0344, укладений
між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (далі -
ВАТ "Банк Універсальний"), правонаступником якого є
ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1, недійсним. Визнано виконавчий
лист від 15 червня 2010 року № 2-91, виданий Староміським районним судом м. Вінниці таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто
з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_1 понесені збитки у розмірі
120 952,70 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" задоволено, рішення Вінницького міського суду від 02 вересня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області та ОСОБА_2, про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, припинення дії, що порушує право, та стягнення збитків.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року касаційну скаргу представника позивача
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року скасовано, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року залишено в силі.
Оскільки кредитний договір від 24 жовтня 2007 року № 037-2900/756-0344, укладений між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_1, визнаний недійсним, банк просив застосувати наслідки недійсності правочину, зобов`язати відповідача повернути банку все отримане нею на виконання цього договору.
На виконання умов кредитного договору банк надав, а позичальник
ОСОБА_1 отримала 24 жовтня 2007 року грошові кошти у сумі
396 383,00 швейцарських франків.
Позичальник протягом чинності кредитного договору частково повернула банку кошти: 75 010,12 швейцарських франків і 87 246,59 грн, що станом
на 21 червня 2016 року (день розрахунку реституції) разом складає
78 377,05 швейцарських франків.
Банк вважав, що за загальним правовим наслідком недійсності кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобов`язана повернути банку
318 005,95 швейцарських франків із розрахунку: 396 383,00 - 78 377,05.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Універсал Банк" просив суд застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з ОСОБА_1 на його користь 318 005,95 швейцарських франків, як виконання зобов`язання щодо повернення в натурі грошових коштів відповідно до абзацу другого частини першої статті 216 ЦК України, одержаних на виконання кредитного договору
від 24 жовтня 2007 року № 037-2900/756-0344, який визнаний недійсним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02вересня
2015 року, яке набрало законної сили, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року.
06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", третя особа - ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсного правочину, що визнаний судом недійсним внаслідок обману.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що кредитний договір
від 24 жовтня 2007 року № 037-2900/756-0344, укладений між нею та
ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", визнаний недійсним внаслідок обману на підставі статті 230 ЦК України.
Зазначала, що за правилами частини другої статті 230 ЦК України вона має право на відшкодування їй збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди.
Через введення її в оману, банк зобов`язаний відшкодувати їй у подвійному розмірі виплачену нею банку за недійсним договором суму
78 377,05 швейцарських франків, що у подвійному розмірі складатиме
156 354,10 швейцарських франків.
Вважала, що якщо вона повинна повернути банку 318 005,95 швейцарських франків як реституцію, то відповідно до положень частини другої
статті 230 ЦК України потрібно стягнути з банку цю суму у подвійному розмірі як причинені їй збитки, що становитиме 636 011,90 швейцарських франків, оскільки для неї це дійсно збитки, завдані вчиненням недійсного правочину.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПАТ "Універсал Банк" но її користь збитки у подвійному розмірі, а саме
792 366,00 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на 06 жовтня 2016 року (1 швейцарський франк - 21,793650 грн) складає 17 268 547,28 грн та моральну шкоду в сумі
100 000,00 грн оскільки вона зазнала сильного морального хвилювання через судові розгляди, обманні дії банку та інші обставини.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня
2016 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", третя особа - ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсного правочину, що визнаний судом недійсним внаслідок обману, до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та первісний позов ПАТ "Універсал Банк" об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня
2016 року у складі судді Федчишена С. А. позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 318 005,95 швейцарських франків.
У задоволенні позову ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсного правочину, що визнаний судом недійсним у наслідок обману, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні правові підстави для застосування наслідків недійсності правочину, а саме у проведенні реституції між сторонами кредитного договору, що визнаний судом недійсним, у вигляді стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" всього отриманого нею за правочином, який визнаний судом недійсним.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до частини другої статті 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину, отже, сума 396 383,00 швейцарські франки є коштами, які ОСОБА_1 вже отримала від банку за недійсним правочином, і повернення останньою такої суми банку, з урахуванням зроблених часткових повернень, не може вважатись збитками, а є обставиною та предметом реституції.
Кошти у розмірі 78 377,05 швейцарських франків, які частково повернуті ОСОБА_1 за недійсним правочином, та 318 005,95 швейцарських франків, не є предметом збитків, а входять до складової частини предмета реституції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 20 березня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня
2016 року скасовано і ухвалено нове рішення.
Позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк"
318 005,95 швейцарських франків, що в еквіваленті 1 370 139,77 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", третя особа -
ОСОБА_2 , про застосування наслідків недійсного правочину, що визнаний судом недійсним внаслідок обману, задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_1 понесені збитки
у розмірі 146 062,70 швейцарських франків, що в еквіваленті
4 046 361,69 грн, моральну шкоду в сумі 5 000 грн та в рахунок відшкодування судових витрат - 40 176,00 грн як оплата за судову економічну експертизу.В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги
ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину заявлені в межах закону, тому підлягають задоволенню у вигляді проведення реституції шляхом стягнення
з відповідача на користь банку 318 005,95 швейцарських франків, що
в гривневому еквіваленті станом на 24 жовтня 2007 року (день укладення договору) за офіційним курсом НБУ (100 швейцарських франків -
430,8535 грн) складає 1 370 139,77 грн.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню
з таких підстав.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 27 квітня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року залишено в силі, а в її мотивувальній частині зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час укладення кредитного договору мало місце вчинення правочину під впливом обману, а також завдано позивачу збитків, які полягають у безпідставному отриманні грошових коштів на виконання кредитного договору та які підлягають стягненню у подвійному розмірі. Отже, сплачені ОСОБА_1 станом на 19 травня 2016 року грошові кошти
у розмірі 78 377,05 швейцарських франків на користь ПАТ "Універсал Банку" є збитками. Проте, з урахуванням того, що у цей розмір збитків включена сума збитків 120 952,70 грн, яка уже стягнена з банку на користь ОСОБА_1 за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2015 року, що набрало законної сили, цей розмір збитків виключається
із встановленого розміру збитків та стягненню підлягатиме сума
73 031,35 швейцарських франків (78 377,05 швейцарських франків -
5 345,70 швейцарських франків, що в еквіваленті 120 952,70 грн
з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на день ухвалення рішення,
02 вересня 2015 року: 100 швейцарських франків - 2 262,6157 грн).
На підставі частини другої статті 230 ЦК України збитки у сумі
73 031,35 швейцарських франків підлягають відшкодуванню у подвійному розмірі у сумі 146 062,70 швейцарських франків, яка за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення (100 швейцарських франків -
2 777,1722 грн) складає 4 046 361,69 грн.
Заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про стягнення суми збитків у розмірі 318 005,95 швейцарських франків, що у подвійному розмірі складає суму
636 011,90 швейцарських франків, як реституція за наслідком недійсності правочину, не є збитками, завданими у зв`язку з вчиненням правочину, визнаного судом недійсним, оскільки ця сума не була сплачена ОСОБА_1 банку за недійсним правочином, а реституція не є збитками, а отже, збитки на цю суму їй не спричинені.
Оскільки кредитний договір визнаний судом недійсним внаслідок обману, застосованого банком до позичальника ОСОБА_1, зважаючи на те, що вона зазнала морального хвилювання, душевного страждання через обман та інші дії банку, та з урахуванням усіх обставин справи та вимог розумності і справедливості заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Універсал Банк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог
ОСОБА_1 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а отже, в силу вимог статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 13 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Зупинено виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 20 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції
дійшов помилкового висновку про те, що розмір реституції -
318 005,95 швейцарських франків, а не вся сума кредиту у розмірі
396 383,00 швейцарських франків.
Вважає, що розміром реституції, що був безпідставно набутий відповідачем є вся сума отриманого кредиту, тобто - 396 383,00 швейцарських франків,
а сума 78 377,05 швейцарських франків є лише частковим (остаточним) поверненням отриманого за недійсним правочином. Так як сума
78 377,05 швейцарських франків за своєю правовою природою
не є втратами, які особа зазнала під час виконання недійсного правочину,
не є витратами для відновлення свого порушеного права, а є лише частковим поверненням отриманого за недійсним правочином, вона не
є збитками.
Відповідних висновків про вищевказану природу реституції суд апеляційної інстанції не зробив та помилково вважав, що сума 78 377,05 швейцарських франків не ввійшла до розміру такої реституції, а ввійшла до розміру збитків, що призвело до прийняття неправильної по суті постанови про часткове задоволення вимог відповідача.
Суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов до висновку про відшкодування моральної шкоди у вигляді 5 000,00 грн на користь
ОСОБА_1 та у своїй постанові не зазначив, у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю банку заподіяно таку шкоду відповідачу, з яких міркувань суд виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на наявну у матеріалах справи копію ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями і, не встановивши вказаних обставин, стягнув грошову суму, помилково застосовуючи еквівалент у гривні за курсом НБУ не на дату платежу, а на дату укладання кредитного договору. Вважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції є необґрунтованим та не узгоджується з вимогами частини другої статті 533 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанова апеляційного суду законна та обґрунтована, доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами