Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 752/21327/15-ц
провадження № 61-12162св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Друга Київська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, у складі судді Шевченко Т. М., від 15 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Поліщук Н. В.,від 14 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Друга Київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона проживала з 1935 року в квартирі АДРЕСА_1 та будучи людиною похилого віку погодилась на пропозицію сусідки ОСОБА_3, яка проживає в цьому ж будинку поверхом нижче, оформити на неї довіреність. Остання обіцяла доставляти продукти харчування та ліки за рахунок її пенсії. У присутності нотаріуса вона підписала ряд документів, вважаючи, що вони необхідні для отримання пенсії та оплати комунальних послуг. І тільки у лютому 2014 року вона дізналася, що 28 березня 2009 року був укладений договір дарування між нею та чоловіком відповідача - ОСОБА_5, після смерті якого відповідач набула право власності на вказану квартиру. Відтак вона зрозуміла, що її ошукали і обманом змусили підписати договір дарування.
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 28 березня 2009 року між нею та ОСОБА_5, який посвідчений державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Литвиненко П. В., зареєстрований в реєстрі за № 7-614, а також витребувати у ОСОБА_3, як добросовісного набувача, на її користь вищевказану квартиру, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оспорюваний договір дарування підписано нею внаслідок обману з боку ОСОБА_6 та нотаріуса. При цьому також вказала на помилку, оскільки вона не розуміла, що підписує договір дарування квартири, не маючи наміру її дарувати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 мала намір на укладення саме договору дарування, а не іншого правочину. Сам текст договору викладено чітко, однозначно, без можливості двоякого розуміння його змісту. Під час укладання договору дарування позивачу були роз`яснені правові наслідки цього правочину, і вона, в свою чергу, підтвердила дійсність своїх намірів на його укладення, договір укладено з дотриманням вимог діючого законодавства. На момент укладення оспорюваного договору дарування позивач діяла вільно, цілеспрямовано, свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, а також мала необхідний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності. У позовній заяві позивач не зазначила про дефекти свого внутрішнього психічного стану в момент вчинення правочину та не надала будь-яких доказів на підтвердження цього.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано тієї обставини, що звертаючись до суду із цим позовом, позивач просила визнати договір дарування недійсним, посилаючись на те, що не мала наміру дарувати належну їй квартиру - єдине житло, вважала, що підписує довіреність на отримання пенсії та довічного утримання, оскільки в силу свого похилого віку за станом здоров`я потребувала стороннього догляду, що узгоджується із статтею 229 ЦК України, в якій визначені правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки. Позивачу на момент укладення оспореного правочину виповнилося 78 років, а тому висновки судів про те, що позивач не потребувала стороннього догляду, є безпідставними. При вирішені спору судами не враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-9цс13. Заявник вважає, що в дійсності дарування як такого не відбулося, оскільки позивач не мала наміру відчужувати єдине житло, продовжувала у ньому проживати, категорично заперечувала про укладення саме договору дарування, ключів від належної їй квартири не віддавала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року залучено правонаступника ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до участі у справі.
22 листопада 2019 року ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, яка підлягає залишенню без розгляду, оскільки суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову під час касаційного провадження.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те, що оскаржувані судові рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судами повно та всебічно з`ясовані усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки судів відповідають обставинам справи, а відтак касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 березня 2009 року державний нотаріус Другої Київської державної нотаріальної контори Литвиненко Л. В. посвідчила довіреність, зареєстровану в реєстрі за № 7-444, згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уповноважила ОСОБА_5 бути її представником у державних, громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні будь-яких питань, що її стосуватимуться, в тому числі у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" по питанню отримання довідки-характеристики на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, необхідної для оформлення договору дарування, а також у ЖЕО м. Києва по питанню отримання довідки - форми № 3.
28 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Литвиненко П. В. і зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_5 за реєстровим № 3062. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар належну позивачу квартиру за АДРЕСА_1 .