ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №750/5062/17
адміністративне провадження №К/9901/20381/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, провадження за якою відкрито
за касаційною скаргою Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2017 року (головуючий суддя - Литвиненко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (головуючий суддя - Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У травні 2017 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України з (далі - Чернігівське ОУ ПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - УДВС ГТУЮ в Чернігівської області), в якому, уточнивши позовні вимоги, просило визнати неправомірними дії відповідача щодо стягнення з Чернігівського ОУ ПФУ 12 228,25 грн у рахунок відшкодування витрат виконавчого провадження та стягнути неправомірно утримані кошти.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не дотримано процедури стягнення витрат виконавчого провадження. Рахунок № НОМЕР_1, з якого УДВС ГТУЮ в Чернігівської області стягнуло ці кошти, призначений для акумуляції страхових внесків і на нього поширюється заборона щодо нецільового використання коштів, встановлена статтею 73 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Крім того, відповідно до статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому відповідач, за відсутності правових підстав, стягнув з позивача кошти через банківську установу.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. На примусовому виконанні у відповідача перебувають виконавчі листи Деснянського районного суду м. Чернігова, видані у справах №750/8492/16-а, №750/9645/16-а, №750/8943/16-а, № 750/8941/16-а, №2-а/751/357/16-а, № 751/8675/16-а, № 750/8376/16-а, №750/9458/16-а, №750/10670/16-а, №2-а/750/605/16-а, № 750/6822/16-а, № 750/9110/16-а, №751/9699/16-а, №750/9644/16-а, № 750/10061/16-а, №750/10593/16-а, №750/10696/16-а, за якими орган Пенсійного Фонду зобов`язано провести перерахунок та здійснити відповідні виплати стягувачам. У січні - березні 2017 року постановами ВП №53247607, 53312983, 53241249, 53240988, 53459648, 53247747, 53273420, 53247926, 53526053, 53445461, 53388624, 53333522, 53302377, 53480833, 53371452, 53565314, 53260562 відкрито виконавче провадження за зазначеними виконавчими документами та стягнуто 12 800,00 грн виконавчого збору за кожною постановою.
4. 11 травня 2017 року старшим державним виконавцем відділу Назаренко М. Б. складено акти державного виконавця, згідно з якими, витрати з виконання виконавчих листів, виданих у справах №750/8492/16-а, №750/9645/16-а, №750/8943/16-а, № 750/8941/16-а, №2-а/751/357/16-а, №751/8675/16-а, №750/8376/16-а, №750/9458/16-а, №750/10670/16-а, №2-а/750/605/16-а, № 750/6822/16-а, № 750/9110/16-а, №751/9699/16-а, №750/9644/16-а, №750/10061/16-а, №750/10593/16-а, № 750/10696/16-а складають 78,48 грн у кожній із зазначених справ.
5. У травні 2017 року УДВС ГТУЮ в Чернігівської області направило до Чернігівської філії Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" платіжне доручення № 52879220/1, згідно з яким з рахунку Чернігівського ОУ ПФУ №25607300037163 списано 12228,25 грн у рахунок відшкодування витрат виконавчого провадження.
6. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність дій державного виконавця щодо стягнення з рахунку органу Пенсійного фонду витрат виконавчого провадження, у тому числі виконавчого збору.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, у позові відмовлено.
8. Відмовляючи у позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення про стягнення виконавчого збору виконується в межах виконавчого провадження, і Закон № 1404-VIII не містить норм, які передбачають необхідність повторного відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у межах основного виконавчого провадження, а тому відповідачем не порушено процедуру стягнення виконавчого збору.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
9. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Чернігівське ОУ ПФУ подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у позові.
10. У касаційній скарзі заявник вказав, що судові рішення не відповідають приписами статті 86 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), оскільки суди не повно встановили обставини справи та не дослідили надані докази, зокрема не надали правової оцінки доводам Чернігівського ОУ ПФУ щодо відсутності постанов про стягнення виконавчих витрат та недотримання державним виконавцем процедури вчинення виконавчих дій щодо стягнення таких сум з боржника.
11. Судами неправильно застосовано норми Законів № 1404-VIII та №1058-IV, а кошти стягнуто за відсутності правових підстав, оскільки їх списано з банківського рахунку, на який зараховуються суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і списання таких коштів на інші потреби заборонено нормами статті 73 Закону №1058-IV. Заявник вказав, що про рішення щодо стягнення з нього коштів Чернігівське ОУ ПФУ дізналося з телефонної розмови, коли звернулося до органу ДВС за роз`ясненням з цього приводу. Крім того, УДВС ГТУЮ в Чернігівської області неправомірно надіслало вимогу про списання коштів до банку, оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів повинно безпосередньо виконуватись органом Державної казначейської служби.
12. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Чернігівського ОУ ПФУ.
13. Заперечення на касаційну скаргу від УДВС ГТУЮ в Чернігівської області не надійшли.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
19. За приписами частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
20. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону № 1404-VIII).
21. За визначенням, наведеним у частині першій статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.