ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №640/18911/18
адміністративне провадження №К/9901/29234/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Дашутіна І.В., Загороднюка А.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року (у складі головуючого судді Скочок Т.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Степанюка А.Г.)
у справі №640/18911/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11 жовтня 2018 року №3899/к в частині звільнення позивача;
- поновити позивача на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України;
- стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 11 жовтня 2018 року №3899/к "Про звільнення" в частині пунктів першого і другого такого Наказу;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України;
- стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 132768,09 грн.
3. Не погодившись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Міністерства юстиції України від 14 березня 2018 року №1066/к "Про призначення" ОСОБА_1 з 21 березня 2018 року було призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України як переможця конкурсу.
5. Рішенням Конституційного Суду України від 24 квітня 2018 року №3-р/2018 визнано такою, що не відповідає Конституції України частина шоста статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою слідчі органи Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України (правонаступником якого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року №343 було визначено Мін`юст).
6. У зв`язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 року №597 внесено зміни до пункту 4 Положення про Мін`юст, а саме - підпункт 9516 пункту 4, згідно з яким Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби, - виключено.
7. 27 липня 2018 року в.о. Державного секретаря Мін`юсту затвердив зміни до штатного розпису на 2018 рік апарату Міністерства юстиції України, за змістом яких Головне слідче управління виведено зі структури апарату Міністерства разом із посадою старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ. Такі Зміни до штатного розпису на 2018 рік були погоджені заступником Міністра фінансів України 1 серпня 2018 року.
8. 9 серпня 2018 року позивач ознайомився зі змістом письмового попередження про наступне вивільнення із займаної посади (а саме через два місяця з дня ознайомлення з цим попередженням) згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", у зв`язку зі скороченням штату державних службовців Міністерства. В тексті цього попередження від 8 серпня 2018 року не було наведено жодних відомостей про наявність чи відсутність рівнозначних (нижчих) вакантних посад для позивача.
9. В подальшому згідно з наказом від 11 жовтня 2018 року №3899/к ОСОБА_1 звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України з 11 жовтня 2018 року у зв`язку зі скороченням штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" з припиненням державної служби.
10. Крім того, цим Наказом від 11 жовтня 2018 року вирішено виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньої місячної заробітної плати згідно з частиною четвертою статті 87 Закону України "Про державну службу" (пункт 2 Наказу), а також виплатити грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної та додаткової відпусток. Підставою для прийняття наказу про звільнення позивача зазначено попередження про наступне вивільнення від 9 серпня 2018 року з відміткою про ознайомлення.
11. Вважаючи спірне рішення, дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачу не було запропоновано жодної вакантної посади в апараті Мін`юсту, а також не повідомлено його, що вакантні посади в Міністерстві, які за своєю кваліфікацією може обійняти позивач, взагалі відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У поданій касаційній скарзі Міністерство юстиції України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки судами неповно з`ясовано обставини справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.