ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа №804/545/16
адміністративне провадження №К/9901/12095/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Головко О. В., судді: Ясенова Т. І., Суховаров А. В.) від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), третя особа - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат (далі - Дніпропетровський ОВК), у якому просив:
- визнати неправомірними дії МОУ щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975);
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку № 975.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії МОУ щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499). Зобов`язано МОУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого Порядком № 499. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2016 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року і прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі наголошує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що враховуючи вид військової служби позивача, у останнього відсутні підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, оскільки при зверненні за таким призначенням він керувався нормами, які регламентують виплату цієї допомоги при настанні інвалідності саме після звільнення з військової служби внаслідок нещасного випадку (у випадку позивача поранення, контузії), що мало місце в період проходження служби, а не безпосередньо сама служба.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 листопада 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 грудня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ст. 341 України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, в період з 29 грудня 1979 року по 30 червня 1981 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах Радянського Союзу в складі військової частини польова пошта № 51931 на території Демократичної республіки Афганістан.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК від 03 травня 2012 року серії ААБ № 004042 з 28 березня 2012 року позивачу встановлена інвалідність ІІІ групи у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби.
27 квітня 2015 року ОСОБА_1 подав заяву до Військового комісару Дніпропетровського ОВК, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку № 975.
Подані позивачем документи були направлені Дніпропетровським ОВК до Департаменту фінансів МОУ для подальшого вирішення питання щодо можливості виплати заявникові одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975.
Листом від 27 жовтня 2015 року № 248/3/6/3062 Департамент фінансів МОУ повідомив Дніпропетровський ОВК про відсутність підстав для подання пропозицій МОУ щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки вищевказаний нормативно-правовий акт не поширюється на осіб, яким було визначено інвалідність до 01 січня 2014 року. З цих підстав, а також у зв`язку з тим, що військомат не подав висновку встановленої форми, документи були повернуті до Дніпропетровського ОВК.
Також листом Дніпропетровського ОВК від 19 листопада 2015 року № 7/3785/7 повідомлено ОСОБА_1 про вказані вище обставини та результат розгляд його документів.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційних скаргах доводи про оскарження рішення суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 161-IX "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".