ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа №807/140/18
адміністративне провадження №К/9901/2208/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018р. (судді - Гляка В.В., Коваль Р.Й., Ільчишин Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №399/5 від 16.02.2018р. "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";
- зобов`язати відповідача скасувати запис про скасування реєстраційних дій та поновити реєстраційні дії, які скасовані наказом Міністерства юстиції України №399/5 від 16.02.2018р. щодо ОСОБА_1, а саме: запис про право власності №22153485 від 04.09.2017р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36895348 від 04.09.2017р.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржуваний наказ винесений із порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 "Про затвердження порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації", оскільки всупереч його положенням Мін`юст прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_2, яку та подала з пропуском строку. Вважає, що Міністерство не дотримало вимог частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV, згідно з яким Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги якщо: на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, а не зазначеною у рішенні, що оскаржується; державним реєстратором, територіальним органом Мін`юсту прийнято таке рішення відповідно до законодавства. Посилається на те, що що Мін`юст зобов`язаний був відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на підставі підпунктів 2, 8, 10 частини восьмої статті 37 Закону №1952-IV.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.07.2018р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018р. рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.07.2018р. скасовано, провадження у справі закрито.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обрунтування касаційної скарги посилається на те, що висновок апеляційного суду про непідсудність цього спору адміністративному суду є помилковим, оскільки спір у цій справі стосується виключно прийняття рішення суб`єктом владних повноважень та прийнятих рішень про державну реєстрацію, за наслідками такого рішення. Спір виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Крім того посилається на те, що позивач не порушував перед судом питання про визнання права на об`єкт нерухомого майна і своїх вимог цими обставинами не обгрунтовував. На думку скаржника, спір про право у даній справі відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії Мін`юсту.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.08.2017р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехман О.А. прийнято рішення за №36808054 про державну реєстрацію права власності нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ", та внесено запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок, без зміни власника земельної ділянки.
На підставі договору купівлі - продажу житлового будинку від 04.09.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Овчинніковою І.В., рішенням від 04.09.2017р. №36895348, прийнятим приватним нотаріусом Овчинніковою І.В., припинено право власності ОСОБА_3 на житловий будинок та зареєстровано право власності на житловий будинок за ОСОБА_1 також без зміни власника земельної ділянки (власником якої і надалі залишається третя особа по справі ОСОБА_2 ).
26.01.2018р. ОСОБА_2 було подано до Міністерства юстиції України скаргу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2017р. № 36808054, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехман О.А., та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2017р. № 36895348, прийняте приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Овчинніковою І.В., щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2122781403:01:001:0271, площею 145,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду скарги гр. ОСОБА_2, Комісією встановлено, що приватним нотаріусом Селехман О.А. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав від 29.08.2017р. № 36808054 порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації, а саме: всупереч п. 12 Порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) проведено державну реєстрацію житлового будинку за відсутності перевірки у Єдиному реєстрі документів поданої декларації. Так, відповідно до офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України під номером декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗК142130990679 у графі "Об`єкт" не зазначено номер будинку, а також у графі "Інформація про земельну ділянку" вказано державний акт від 28.10.2008р. №ЯЕ № 456740.
Однак у поданій приватному нотаріусу декларації у пункті 11-1 "Інформація про документ, що посвідчує права власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію" зазначено державний акт про право власності на земельну ділянку від 20.05.2005р. серії ЗК №010843.
Таким чином, встановлено суперечності відомостей у поданій декларації з інформацією, яка міститься у Єдиному реєстрі документів, оскільки декларація №ЗК 142130990679 видавалася іншій особі, а не ОСОБА_3 .
Таким чином, під час державної реєстрації прав на житловий будинок приватним нотаріусом Селехман О.А., в порушення вимог п. 12 Порядку №1127 та вимог п. 1, 2 та 4 ч. 1 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 18 та п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952 не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, зокрема: під час проведення реєстраційних дій не перевірено відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, у зв`язку з чим не встановлено відповідність відомостей про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, не перевірено відповідність та розбіжність поданої декларації відомостям, які містяться у Єдиному реєстрі документів.
На підставі висновків Комісії прийнято рішення про задоволення скарги гр. ОСОБА_2, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2017р. №36808054, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехман О.А., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2017р. №36895348, прийняте приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Овчинніковою І.В., як таке, що випливає з факту скасування прийнятого приватним нотаріусом Селехман О.А. з порушенням законодавства рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2017р. №36808054.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача стосовно проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок на законних підставах за ОСОБА_3 є безпідставними, бо при розгляді скарги та проведенні перевірки відомостей у Державному реєстрі прав Комісія встановила, що під час державної реєстрації прав на житловий будинок приватний нотаріус Селехман О.А. порушив вимоги пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої статті 18, частини першої статті 24 Закону №1952-IV та пункту 12 Постанови №1127. Приватний нотаріус Селехман О.А. не встановив належним чином відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, не перевірив документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Зокрема, під час проведення реєстраційних дій не перевірив відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, у зв`язку з чим не встановив відповідність відомостей про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, не перевірив відповідність та розбіжність поданої декларації відомостям, що містяться у Єдиному реєстрі документів.
Враховуючи, що приватний нотаріус Селехман О.А. при прийнятті оскарженого рішення порушив вимоги законодавства у сфері державної реєстрації, що призвело до порушення прав скаржника ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що Комісія дійшла правильного висновку про необхідність скасування оскарженого рішення, на підставі якого Мін`юст надалі прийняв оскаржуваний наказ.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даних правовідносинах позивач хоч і оспорює дії та рішення (наказ) Мін`юсту України як суб`єкта владних повноважень щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, однак наслідки цих дій (наказу) призвели до зміни (виникнення, припинення) цивільних правовідносин і мають майновий характер.
Суд виходив з того, що позовні вимоги зумовлені необхідністю захисту права власності позивача на житловий будинок, у зв`язку з чим дійшов висновку, що спір хоча й зумовлений владними функціями відповідача як суб`єкта владних повноважень, однак має за мету захист приватного права, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.