ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №804/1948/17
касаційне провадження №К/9901/20137/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 (головуючий суддя: Захарчук-Борисенко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 (головуючий суддя: Білак С.В., Юрко І.В., Шальєва В.А.) у справі №804/1948/17 за позовом П`ятихатського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області до Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2017 року П`ятихатське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області (далі - пенсійний орган або позивач) звернулося до суду з позовом до Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період січень-лютий 2017 року у сумі 2 288, 35 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов`язок з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) та статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ), покладений на підприємства. Втім, відповідач не здійснив своєчасні розрахунки з пенсійним фондом, а тому заборгованість підлягає стягненю з відповідача у судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №2 має здійснювати Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№26)", яке з 1996 року є відокремленою юридичною особою, де використовувалась праця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), що підтверджується відомостями, зазначеними у довідках від 02.02.2915 №№ 20, 21, 22, 23.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки довідкам про пільговий стаж для призначення пенсії, виданих відповідачем. На переконання скаржника ця обставина свідчить, що саме відповідач повинен відшкодовувати пенсійному органу витрати, понесені ним на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 13.06.2019 визначений новий склад суду.
На адресу суду касаційної інстанції від відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсійним органом сформовані та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону №1788-ХІІ по ОСОБА_1 за пероід січень - лютий 2017 року, всього у сумі 2 228,35 грн.
У зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в добровільному порядку позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
В силу пунктів "а-з" статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Положеннями пункту 6.4 наведеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.