ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №815/1400/17
адміністративне провадження №К/9901/1869/17; К/9901/4947/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - Чорноморська міська рада, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження за якою відкрито
за касаційними скаргами Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Чорноморської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (суддя-доповідач - Косцова І.П., судді: Стас Л.В., Турецька І.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Чорноморський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області), в якому, уточнивши позовні вимоги, просила: визнати протиправними дії посадових осіб Чорноморського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області щодо спроб знесення нерухомого майна, що належить їй на праві власності та заборонити відповідачу вчиняти такі дії; зобов`язати посадових осіб Чорноморського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області припинити спроби його знесення.
2. Позов обґрунтовано тим, що 08 листопада 2011 року між нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого позивач набула право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: двоповерхової будівлі з балконами, зазначеної в схематичному плані літерою "А", загальною площею 143,1 кв.м, двоповерхової будівлі з балконами та терасою, зазначеної в схематичному плані під літерою "Б", загальною площею 99,7 кв.м, підпірна стінка-№1, підпірна стінка №2, майданчик №1, майданчик №ІІ. Право власності на ці приміщення зареєстровано 05 травня 2014 року у Державному реєстрі прав власності за реєстраційним номером № 353007751108. Посилаючись на те, що під час розгляду іншої справи їй стало відомо, що придбані нею об`єкти підлягають знесенню у межах виконавчого провадження ВП № 50429987, як самочинно збудовані, просила суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Постановою Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 9-16/100-07-2548 за позовом Іллічівської міської ради до Громадської організації "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз" (далі - ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз") про розірвання договору оренди земельної ділянки і зобов`язання вчинити дії та ухвалено нову постанову про задоволення позову. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0,090 га, розташованої за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вулиця Паркова,11-П (середній ярус міського пляжу), укладений 23 лютого 2005 року між Іллічівською міською радою та неприбутковою ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз". Зобов`язано ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз" повернути земельну ділянку Іллічівській міській раді та за свій рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно загальною площею 334,4 кв.м по вулиці Парковій, 11-П у місті Іллічівську Одеської області, що визначено у технічному паспорті КП БТІ м. Іллічівська від 03 березня 2007 року під літерою "А" (двоповерхова будівля з двома балконами) та під літерою "Б" (двоповерхова будівля з двома балконами та терасою)(а.с.28-32).
4. На виконання постанови Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року, 13 березня 2009 року Господарським судом Одеської області видано наказ № 9-16/100-07-2548, який з 2009 року перебуває на примусовому виконанні у ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області.
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2009 року змінено спосіб і порядок виконання постанови Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року у справі №9-16/100-07-2548 шляхом знесення за рахунок неприбуткової ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз" самовільно збудованого нерухомого майна та зобов`язано ГО повернути земельну ділянку загальною площею 0,090 га Іллічівській міській раді (а.с.118-120).
6. На виконання ухвали суду 01 лютого 2010 року Господарським судом Одеської області видано наказ про знесення за рахунок неприбуткової ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз" самочинно збудованого нерухомого майна загальною площею 334,4 кв.м по вулиці Парковій, 11-П (середній ярус міського пляжу) у місті Іллічівську Одеської області, що визначено у технічному паспорті Комунального підприємства БТІ в м. Іллічівську від 03 березня 2007року під літерою "А" -двоповерхова будівля з двома балконами та під літерою "Б" - двоповерхова будівля з двома балконами та терасою та зобов`язано повернути земельну ділянку загальною площею 0,090га, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вулиця Паркова, 11-П (середній ярус міського пляжу) Іллічівській міській раді (а.с.27).
7. У зв`язку з тим, що після прийняття рішення про знесення спірних об`єктів, боржник у 2009 році їх продав і в подальшому ці приміщення протягом 2009 - 2011 років неодноразово були відчужені. Наразі виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №9-16/100-07-2548 не закінчене.
8. Предметом спору у цій справі є правомірність дій державного виконавця щодо виконання судового рішення про знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомості, які ОСОБА_1 придбала у 2011 році, та знесення спірних об`єктів нерухомості Чорноморським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області шляхом демонтажу.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у позові відмовлено.
10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання. Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги висновки судів у справі №2а-2216/10/1570, у якій вирішувалось питання правомірності дій органу державної виконавчої служби (далі - орган ДВС) щодо знесення спірних об`єктів нерухомості, які ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз", після ухвалення судового рішення про їх знесення, продало іншим особам. У цій справі № 2а-2216/10/1570 суд касаційної інстанції зазначив, що незважаючи на те, що нерухоме майно, що підлягає знесенню за наказом Господарського суду Одеської області №9-16/100-07-2548, придбано іншими особами, сторони виконавчого провадження змінені не були, тому ДВС Іллічіського міського управління юстиції Одеської області, здійснюючи виконавчі дії, діяла у межах, спосіб та у порядку, визначених законом. Враховуючи те, що позов заявлено особою, як власником самочинного будівництва, підстави для визнання неправомірними дій відповідача у цій справі щодо знесення нежилих приміщень за рішенням суду, що набрало законної сили, до набуття ОСОБА_1 такого права, відсутні.
11. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії державного виконавця Чорноморського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Колечка Д. М. щодо виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2010 року у справі № 9-16/100-07-2548 без проведення заміни боржника у виконавчому провадженні з ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бріз" на ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні та залучення нового власника спірних приміщень ОСОБА_1 органом ДВС не вирішено, тому з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та недопущення незаконного та свавільного позбавлення власника його майна, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини другої статті 11 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про припинення дій органу ДВС з виконання наказу Господарського суду Одеської області до заміни сторони у виконавчому провадженні та допуску до участі у проведенні виконавчих дій позивача ОСОБА_1 .
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
13. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Чорноморська міська рада та Чорноморський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області подали касаційні скарги, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. У касаційній скарзі Чорноморський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області вказав, що судове рішення не відповідає приписами статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), оскільки примусові дії у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення господарського суду здійснювалися і іншими державними виконавцями, у тому числі виконавчою групою, проте неправомірними визнано лише дії державного виконавця Колечка Д.М.
15. Визнавши неправомірними дії державного виконавця з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2010 року № 9-16/11-07-2548, суд апеляційної інстанції фактично визнав неправомірним виконання судового рішення, що набрало законної сили, що суперечить вимогам статті 129-1 Конституції України, статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, якими встановлено обов`язковість виконання судових рішень на всій території України.
16. Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам відповідача про те, що орган ДВС під час розгляду господарськими та адміністративними судами інших справ, пов`язаних з предметом спору у цій справі, неодноразово посилався на зміну власника спірних приміщень, проте, не зважаючи на ці обставини, суди дійшли висновку, що вживаючи заходів щодо знесення самочинно збудованих об`єктів орган виконавчої служби діяв правомірно. Водночас вирішення державним виконавцем питання про заміну сторони у виконавчому провадженні можливе за умови звернення до нього з такою заявою сторони виконавчого провадження. Крім того, поза увагою суду залишилися доводи відповідача про те, що постановою Чорноморського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області від 07 березня 2017 року ОСОБА_1 залучено до участі у виконавчому провадженні ВП № 50429987.
17. Судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано норми Закону України від 05 червня 2012 року №4901-IV "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки боржник за наказом Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2010 року не є особою щодо майна якої заборонено вчиняти дії з його примусової реалізації.
18. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Чорноморського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області.
19. У касаційній скарзі Чорноморська міська рада послалася на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав договір про задоволення прав іпотекодавця від 08 листопада 2011 року доказом правонаступництва ОСОБА_1 у правовідносинах, пов`язаних з придбанням нею самочинно збудованих об`єктів, що підлягають знесенню за рішенням суду, прийнятим ще у січні 2009 року.
20. Заявник зазначив, що ГО "Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз", яке суд зобов`язав за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно загальною площею 334,4 кв.м по вулиці Парковій, 11-П у місті Іллічівську Одеської області продовжує діяльність і не перебуває у процедурі ліквідації. Тому ОСОБА_1 не є та не може бути його правонаступником.
21. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Чорноморської міської ради.
22. Заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшли.
V. Джерела права й акти їх застосування
23. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
24. За приписами частини п`ятої статті 124 Конституції України (у редакції, чинній на час ухвалення постанови Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року у справі № 9-16/100-07-2548) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
25. Положення зазначеної норми Конституції України кореспондувались з нормами, закріпленими у процесуальному законодавстві України. Зокрема, у статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення у справі № 9-16/100-07-2548) було зазначено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
26. З 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 129-1, згідно з якою суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.