ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №520/7985/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33441/18
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Рейди Богдана Миколайовича, за участю третьої особи Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Шевчук О.А., суддів Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до лейтенанта поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Рейди Богдана Миколайовича, в якому просив:
- скасувати постанову серії ПС2 №898920 від 29 квітня 2016 року, якою його було притягнуто до відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі - КУпАП) і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн:
- справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
2. На обґрунтування позову зазначає про необґрунтованість оскарженої постанови у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує про відсутність зазначення в оскарженій постанові, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, і за нього окремо не накладене адміністративне стягнення. Стверджує, що у зазначеному в постанові місці і час він не керував вказаним в постанові транспортним засобом і не перебував у ньому. Спілкування з відповідачем відбулося за місцем його проживання, поза межами транспортного засобу. На наданому відповідачем відеозаписі не можливо розрізнити марку і номерні знаки автомобіля та наявність інкримінованого йому порушення. Вказує на відсутність обов`язку пред`явити посвідчення водія і свідоцтво на транспортний засіб, оскільки він перебував поза автомобілем і не мав статусу водія. Також зазначає, що вказані дії є об`єктивною стороною правопорушення передбаченого статтею 185 КУпАП у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Згідно з постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №898920 від 29 квітня 2016 року позивач 29.04.2016 о 14год 10 хв у м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога 55е здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3; не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб. Пункти 2.1а, 2.1б. 8.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР). У зв`язку з чим позивача притягнуто до відповідальності у вигляді накладення стягнення у сумі 425 грн. за порушення частини 1 статті 126 КУпАП.
4. Також 29.04.2016 щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОД 013326 від 29.04.2016 року, згідно з яким, останній 29.04.2016 о 14.20 в м. Одеса, вул. Світанку, 2/1 здійснив злісну непокору законному розпорядженню і вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, що полягала у систематичному непред`явленні посвідчення водія та свідоцтва на транспортний засіб (пункт 2.4. ПДР), відштовхуванні поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, чим вчинив правопорушення передбачене статтею 185 КУпАП.
5. Київський районний суд м.Одеси у постанові від 02 серпня 2016 року дійшов висновку, що висновки протоколу про те, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору працівнику поліції не підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів і відмовив начальнику Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції м.Одеса про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 185 КУпАП України та закрив провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
6. Суть спору полягає у визначенні правомірності оскарженої постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до відповідальності частиною 1 статті 126 КУпАП.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Київський районний суд м.Одеси постановою від 02 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав незаконною та скасував Постанову ПС2 № 898920 від 29 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 455,00 грн.
8 Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт керування позивачем автомобілем не доведений, а висновки відповідача щодо такої обставини ґрунтуються на припущеннях. Посилаючись на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказав на відсутність належних і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, склад якого передбачено положеннями частиною 1 статті 126 КУпАП, а також відсутність доказів вчинення порушення пунктів 2.1а, 2.1б, 8.5 ПДР порушення ним вимог дорожньої розмітки 1.3, дійшов висновку, що постанова серії ПС2 №898920 від 29.04.2016 є незаконною, оскільки згідно з її змістом позивача було визнано винним у вказаному правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу без достатніх для такого підстав.
9. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2017 року скасував постанову Київського районного суду м.Одеси від 02 лютого 2017 року і прийняв нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
10. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з підтвердження належними і допустимими доказами по справі скоєння позивачем правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності спірною постановою. Водночас пояснення позивача містять протиріччя і не підтверджуються відповідними доказами.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
11. Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість оскарженої постанови суду апеляційної інстанції і порушення останнім норм процесуального права просить скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
12. На обґрунтування касаційної скарги зазначено про не дослідження у судовому засіданні судом апеляційної інстанції доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема наданих відповідачем заперечень і відеозапису, посилання на дослідження яких міститься в мотивувальній частині оскарженого судового рішення. Також вказано про преюдиційне значення постанови Київського районного суду м.Одеси від 02 серпня 2016 року.
13. Відповідач і третя особа подали заперечення на касаційну скаргу, в яких з посиланням на правомірність оскарженої постанови просять відмовити у задоволенні касаційної скарги.
V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
14. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
15. Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
16. Пункт 8.5. ПДР: дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
17. Згідно з пунктом 1.3 Розділу 34 ПДР горизонтальна розмітка має таке значення: 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.
18. Підпунктом "а" пункту 2.4 ПДР встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
19. Підпунктами "а", "б" пункту 2.1 України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб.
20. Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП порушення вимог дорожньої розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
21. Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -