ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №825/948/16
адміністративне провадження №К/9901/2937/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року (суддя Скалозуб Ю.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року (колегія суддів: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК) у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами, про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ;
- зобов`язати Чернігівський військовий обласний військовий комісаріат оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ;
- зобов`язати розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України розглянути на засіданні постійнодіючої комісії заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Чернігівський ОВК, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Чернігівський ОВК не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача визначений пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та перерахування коштів для виплати одноразової грошової допомоги проводить її виплату громадянинові, якому призначено одноразову грошову допомогу. Вказує, що не відмовляв у направленні пакету документів позивача до Міноборони, відтак судами безпідставно задоволено позовні вимоги до Чернігівського ОВК.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 в 1983-1985 роках проходив строкову військову службу у військовій частині 2033 Прикордонних військ КДБ СРСР.
При виконанні обов`язків військової служби по наданню інтернаціональної допомоги в Демократичній республіці Афганістан в 1985 році ОСОБА_1 отримав поранення: ЗЧМТ, контузія, травма хребта, захворювання, їх наслідки пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується Протоколом № 3283 від 24.12.2013.
Відповідно до наказу № 236 від 20.12.1986 позивач був звільнений з військової служби.
18.09.2014 Чернігівською міською МСЕК ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інваліда війни.
05.06.2015 позивач звернувся з заявою до Чернігівського ОВК за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 18.09.2014 Чернігівською МСЕК йому ІІІ групи інвалідності, додавши до заяви документи визначені в пункті 11 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013.
29.12.2015 Чернігівським ОВК було подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України негативний висновок щодо виплати йому одноразової грошової допомоги.
29.02.2016 листом № 248/3/6/986 Департамент фінансів Міністерства оборони України повернув документи позивача без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю. При цьому зазначено, що згідно з пунктом 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 та п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Оскільки Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР, то, витрати, пов`язанні з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.
25.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до Державної Прикордонної служби України з відповідною заявою, але 22.01.2016 року його було повідомлено, що питання стосовно виплати позивачу одноразової грошової допомоги має розглядатися Міністерством оборони України.
30.03.2016 позивач повторно звернувся з заявою про призначення та виплату одноразової допомоги з доданими до неї документами до Міністерства оборони України через Чернігівський ОВК .
04.04.2016 Чернігівський ОВК своїм листом повідомив позивача, що комісія дійшла висновку про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги приєднавши до листа не рішення комісії, а лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/986 від 29.02.2016.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, оскільки позивач проходив службу у Збройних силах СРСР, в подальшому Міністерство оборони України стало його правонаступником, то обов`язком Міністерства оборони України та військових комісаріатів в даних правовідносинах є розгляд питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі, встановленому ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.Відповідно до п.6 ч.2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.