ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №815/6927/15
адміністративне провадження №К/9901/13914/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у складі судді: Потапчука В.О., Жука С.І., Семенюка Г.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Папур Ю.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень від 10 листопада 2015 року № 26023693 - відмову ОСОБА_1 в державній реєстрації права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 21,6 кв. м.;
- зобов`язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо реєстрації права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв.м.. житловою площею 21,6 кв. м.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Папуч Ю.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10 листопада 2015 року №26023693 - відмову ОСОБА_1 в державній реєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв.м, у тому числі житловою площею 21,6 кв.м.
Зобов`язано Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо реєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв.м, у тому числі житловою площею 21,6 кв.м.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що під час прийняття постанови судом першої інстанції діяла норма Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.1 ч. 4 ст. 24), яка передбачала державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності при наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно. Також вказано про помилковість покликання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду України, які викладені у постановах від 11 листопада 2014 року (справа № 21-357а14) та від 19 травня 2015 року (справа 21-121а15), оскільки у вказаних справах обмеження на відчуження майна було накладено на підставі постанов слідчого та державного реєстратора, тобто, фактичні обставини у даній справі відрізняються від обставин встановлених судовими рішеннями, що були предметами перегляду у Верховному Суді України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 02.10.2015 Київським районним судом м.Одеси у справі №520/242/15-ц ухвалено заочне рішення, яким за ОСОБА_1 та визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,6кв.м., житловою площею 21,6 кв.м.
04 листопада 2015 року позивач звернулась з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 10.11.2015 №26023693 було відмовлено у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з тим, що заява про державну реєстрацію прав, пов`язана з відчуженням нерухомого майна, подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
Не погоджуючись з таким рішенням державного реєстратора позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2015 року по справі №520/242/15-ц, яке набрало законної сили 12 жовтня 2015 року, визнано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири під АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв.м, у тому числі житловою площею 21,6 кв.м. Таким чином у державного реєстратора не було підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, про відмову у позові, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.11.2015р., індексний номер 47340989, на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження, а саме іпотека, за реєстраційним номером 640063. Відомості щодо зняття обтяження відсутні, а за таких обставин, суд дійшов висновку, що державний реєстратор не мав підстав для реєстрації права власності на частину домоволодіння за ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.
Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України, згідно зі ст. ст. 10, 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".