ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №806/97/15
адміністративне провадження №К/9901/8520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 (суддя Романченко Є.Ю.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 (судді Бондарчук І.Ф., Моніч Б.С., Хаюк С.М.)
у справі № 806/97/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС"
до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальність "ПРАУС"
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС") звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач, Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальність "ПРАУС", в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2014 № 0001902201, № 0001912201, № 0001632201, № 0000571706 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 23 685 грн, у тому числі 14 460 грн - за основним платежем та 9225 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 16.12.2014 № 0000721706.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 06 жовтня 2014 року № 0001902201, № 0001912201, № 0001632201 та від 16 грудня 2014 року № 0000721706. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 06 жовтня 2014 року № 0000571706 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 23685,00 грн. у тому числі за основним платежем на 14460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на 9225 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем безпідставно включено до складу витрат суми коштів по господарським взаємовідносинах з ТОВ "Праус", оскільки позивачем не надано документів, які є обов`язковими при транспортуванні та прийманні нафтопродуктів. При цьому податковий орган посилається на сумнівність діяльності контрагентів ТОВ "Праус" (контрагент позивача) по ланцюгу постачання. До висновків про порушення позивачем касової дисципліни податковий орган дійшов в зв`язку з тим, що понесені витрати працівниками підприємства не підтверджені документами у відповідності до авансових звітів. Відтак, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих в установлені законодавством строки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 08.08.2014 по 04.09.2014 на підставі наказу від 29.07.2014 № 1780, направлень від 08.08.2014 № 1360, № 1361, № 1362, № 1363, № 1364, від 19.08.2014 № 1427, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.14 статті 75, статей 77, 81 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Тріада Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2012 по 31.12.2013, та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 12.09.2014 № 5585/06-25-22-01/37151644 та встановлено наступні порушення:
відсутність об`єкту оподаткування податком на прибуток, який підпадає під визначення статей 22, 134, 135, 137, 138 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ТОВ "Праус" на суму 8 387 539 грн та по операціях з продажу цих товарів ТОВ ВТФ "Авіас" (м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 32560942) за 2013 рік;
відсутність об`єкту оподаткування податком на додану вартість, який підпадає під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ТОВ "Праус" на суму ПДВ 1 677 507 грн та по операціях з продажу цих товарів ТОВ ВТФ "Авіас" (м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 32560942) за серпень - грудень 2013 року;
пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.9 пунктів 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 564 166 грн., в т.ч. за 2013 рік - 564 166 грн;
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну сум 1 579 915 грн;
занижено від`ємне значення по податку на додану вартість по рядку 24 Декларації в сумі 733 911 за грудень 2013 року;
занижено від`ємне значення по податку на додану вартість по рядку 19 Декларації в сумі 246145 за грудень 2013 року; підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України - за результатами перевірки донараховано 14 460, 00 грн;
пункту 51.1 статті 51, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, "Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020), тому підприємству необхідно подати уточнюючий розрахунок ф. 1-ДФ за відповідний період.
пунктів 2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, а саме: відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів на загальну суму 96 400,00 грн.
Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пені в сумі 2 320,23 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 06.10.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001902201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 846 249 грн, в тому числі 564 166 грн - за основним платежем та 282 083 грн - за штрафними (фінансовими); № 0001912201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 369 873 грн, в тому числі 1 579 915 грн - за основним платежем та 789 958 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001632201, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 96 400 грн; № 0000571706, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 24 705 грн, в тому числі 14 460 грн - за основним платежем та 10 245 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, від 16.12.2014 № 0000721706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5 203,09 грн, в том числі 2551, 68 грн - за основним платежем та 2651,41 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїм контрагентом правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Крім того, документальним підтвердженням фактично понесених витрат працівниками підприємства є безпосередньо авансовий звіт. Сам же авансовий звіт може бути підтверджений будь-яким документом, що фіксує факт витрати готівки.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;