ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 916/319/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк ?Приватбанк?,
представник позивача - Каракоця О.Р, адвокат (довіреність від 23.10.2018 № 4543-К-О, свідоцтво від 31.08.2012 № 503),
відповідач - мале виробниче підприємство "Авангард" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю,
представник відповідача - не з`явився,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ-Газ-Сервіс",
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку ?Приватбанк?
на рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2019 (головуючий суддя Вельмакіна Т.М.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 (головуючий Саврій В.А., судді: Демидюк О.О. і Тимошенко О.М.)
у справі № 916/319/19
за позовом акціонерного товариства комерційного банку ?Приватбанк? (далі - Банк)
до малого виробничого підприємства "Авангард? у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ-Газ-Сервіс" (далі - Товариство),
про визнання правочину (банківської гарантії) недійсним.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства про визнання недійсною банківської гарантії від 28.09.2018 № G0918/3492 (далі - Гарантія).
Позовні вимоги мотивовані тим, що Гарантія підписана та видана начальником відділення ?Вузовське? філії ?Южне ГРУ? Банку Шило Є.В. без достатніх на те повноважень і подальшого схвалення Гарантії від імені Банку не відбувалось через його неприйняття юридичною особою.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2019 матеріали позовної заяви Банку з доданими документами передано за підсудністю до господарського суду Житомирської області.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що:
- Банком не доведено відсутність повноважень у начальника відділення ?Вузовське? філії ?Южне ГРУ? Банку Шило Є.В. на підписання Гарантії;
- Банк вчинив дії, які свідчать про подальше схвалення Гарантії.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, Банк звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- обставини щодо Статуту Банку в редакції чинній на 06.04.2018 не з`ясовувались судами під час розгляду справи, тобто Банк був позбавлений права надати щодо таких обставин свої пояснення та міркування;
- Статут Банку, який був чинний на 06.04.2018 знаходиться в загальному доступі на сайті https://privatbank.ua/ в розділі ?Корпоративне управління? та містить пункт 10.14, яким передбачені виключні повноваження голови Правління Банку, які не можуть передаватись іншим членам Правління та працівникам Банку, тобто обставини встановлені судами щодо нечинності Статуту Банку, погодженого Національним банком України 11.06.2018, на дату видачі довіреності від 06.04.2018 № 1300-К-0, та, як наслідок, відсутності обмежень передбачених пунктом 10.14 Статуту є такими, що не відповідають дійсності, адже на 06.04.2018 зазначені обмеження також існували, але за Статутом в іншій редакції;
- наявність довіреності не скасовує/не змінює виключних повноважень голови Правління Банку;
- дія положень статті 72 Закону України ?Про акціонерні товариства? не застосовується до правовідносин, які склались між Банком та Підприємством за Гарантією, оскільки не може вважатись схваленням правочину направлення Банком на адресу Підприємства листа від 30.11.2018 № Е.35.0.0.0/4-458 для отримання інформації та документації, тому висновок судів щодо наявності схвалення правочину в розумінні статті 72 Закону України ?Про акціонерні товариства? є незаконним та безпідставним;
- закінчення строку дії банківської гарантії від 28.09.2018 № 00918/3492 не може бути підставою для неможливості визнання гарантії недійсною.
Підприємство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.11.2019 № 29.3-02/3655 у зв`язку із запланованим відрядженням судді Львова Б.Ю. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/319/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Селіваненко В.П.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.11.2019 № 29.3-02/3666 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/319/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М. і Колос І.Б.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.12.2019 № 29.3-02/3918 у зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/319/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М. і Малашенкова Т.М.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Банка, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 28.09.2018 Банком в особі начальника відділення ?Вузовське? філії ?Южне ГРУ? Банку Шило Є.В. видано Гарантію, за якою Банк зобов`язався виплатити Товариству (замовник) суму в розмірі 987 000,00 грн, у випадку невиконання зобов`язань Підприємством (учасник) передбачених його пропозицією щодо закупівлі: код ДК 021:2015-24440000-0 добрива різні, лот № 2 гумат калія.
З Гарантії вбачається, що Банк проінформовано про те, що у відповідь на оголошення на участь у торгах, згідно з тендерною документацією, затвердженої на засіданні тендерного комітету, протокол від 20.09.2018 № 1, на закупівлю: код ДК 021:2015-24440000-0 добрива різні (лот 1: аміачна селітра (очікувана вартість 33 000 000,00 грн.), лот 2: гумат калія (очікувана вартість 32 900 000,00 грн.), Підприємство як учасник, надало Товариству, як замовнику, пропозицію щодо закупівлі: код ДК 021:2015-24440000-0 добрива різні (лот 1: аміачна селітра, лот 2: гумат калія), та що умовами про участь у торгах вимагається видача банківської гарантії. Вказано, що на цій підставі Банк бере на себе безвідкличні зобов`язання негайно сплатити Товариству суму (гарантійну суму) в розмірі 987 000,00 грн. (лот № 2 ) за його першою письмовою вимогою платежу з посиланням на те, що учасник не виконав своїх зобов`язань, передбачених його пропозицією, а саме у разі:
- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
- непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
- ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Гарантія є чинною з дати її складання та дійсною до 14.01.2019 включно. Вказано, що будь-яка вимога платежу повинна бути отримана гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої ця гарантія втрачає чинність. Передання прав за цією гарантією можливе тільки за згодою Банку. Сума гарантії залишається незмінною до закінчення терміну її дії або до її оплати Банком згідно з вимогою платежу. Зобов`язання Банку обмежуються Гарантованою сумою.
Зміни до Гарантії можуть бути внесені принципалом, бенефіціаром, банком-гарантом у порядку, передбаченому чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України, після чого вони стають невід`ємною частиною цієї гарантії.
Гарантію підписано 28.09.2018 начальником відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" Банку Шило Є.В., який діяв на підставі доручення.
30.11.2018 Банк на адресу Товариства направив лист № У.35.0.0.0/4-458 щодо надання додаткових документів за проведеними торгами.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсною Гарантії.
Приймаючи рішення суд попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Згідно із статтями 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому судами враховано, що, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства
Згідно із статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Статтею 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.
Відповідно до частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Судами встановлено, що головою правління Банку з 12.02.2018 є Петр Крумханзла .
З долученого Банком до матеріалів справи статуту, затвердженого 21.05.2018 наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) № 519 та погодженого Національним банком України 11.06.2018, вбачається, що: голова Правління без довіреності діє від імені Банку (пункт 10.8 статуту); до компетенції голови Правління належить, у тому числі: вчиняти від імені Банку правочини та здійснювати всі юридично значимі дії, підписувати документи з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим статутом (підпункт 2 пункту 10.9 статуту); видавати від імені Банку довіреності (підпункт 4 пункту 10.9 статуту); право підпису документів від імені Банку без довіреності має голова Правління (пункт 10.12 статуту).
Згідно з абзацом третім пункту 10.10 статуту голова Правління може доручати вирішення окремих питань, що входить до його компетенції, своїм заступникам або керівникам структурних підрозділів в межах, передбачених цим статутом та положенням про Правління.