ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/286/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д.- головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця"
на рішення Господарського суду Херсонської області
(суддя Литвинова В.В.)
від 10.06.2019
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Агрикова О.В., судді - Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.)
від 10.09.2019
у справі за позовом Приватного підприємства "Південьпрофбуд"
до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні до-роги України" в особі Філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця"
про стягнення 547 091,97 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. 12.04.2019 Приватне підприємство "Південьпрофбуд" (надалі - ПП "Південьпрофбуд", позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" (надалі - ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 547 091,97 грн за договором № 3-ДЕУ від 27.06.2016, з яких 357 306,86 грн - основного боргу та 156 647,86 грн - інфляційних втрат та 33 137,25 грн - витрат на послуги адвоката.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору №3-ДЕУ щодо оплати поставленого товару.
1.3. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:
1.3.1. Між ПП "Південьпрофбуд" (постачальник/ позивач) та філією "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" діяльність якої припинено (реорганізовано) шляхом приєднання її до філії Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" ДП "Херсонський облавтодор", згідно наказу ДП "Херсонський облавтодор" від 21.09.2018 № 98, (покупець/ відповідач) 27.06.2016 було укладено договір №3-ДЕУ (надалі - договір), згідно з яким постачальник зобов`язався передати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати дорожньо - будівельні матеріали.
1.3.2. Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 договору загальна його вартість визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена у відповідності з умовами цього договору, та підтверджена видатковими накладними.
1.3.3. Порядок розрахунків за договором визначений в розділі 3 договору №3-ДЕУ, відповідно до якого оплата за товар, поставлений згідно даного договору, здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника у порядку та у термін, передбачений в даному договорі.
1.3.4. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом двадцяти одного календарного дня з моменту фактичного отримання товару (пункт 3.2 договору).
1.3.5. Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі відповідного рахунку.
1.3.6. Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідачу товар на суму 448643,64 грн, що засвідчується видатковими накладними № 389 від 01.07.2016 на суму 24 150,76 грн, № 392 від 04.07.2016 на суму 62 237,45 грн, № 393 від 05.07.2016 на суму 13 830,12 грн, № 394 від 05.07.2016 на суму 11 225,94 грн, № 396 від 11.07.2016 на суму 42 129,96 грн, № 404 від 05.08.2016 на суму 126 389,89 грн, № 405 від 08.08.2016 на суму 56 647,34 грн, № 406 від 09.08.2016 на суму 7 880,93 грн, № 408 від 10.08.2016 на суму 78 514,93 грн, № 409 від 10.08.2016 на суму 25 636,32 грн та виставив на оплату відповідні рахунки.
1.3.7. В свою чергу, відповідач зобов`язання по оплаті вартості товару виконав лише частково у сумі 91 336,78 грн, оплативши лише товар, поставлений на підставі накладної № 389 від 01.07.2016 на суму 24 150,76 грн, № 393 від 05.07.2016 на суму 13 830,12 грн та № 394 від 05.07.2016 на суму 225,94 грн та № 396 від 11.07.2016 на суму 42129,96 грн, що засвідчується платіжними дорученнями № 31 від 05.08.2016 на суму 42 129,96 грн, № 30 від 05.08.2016 на суму 25 056,06 грн та № 29 від 05.08.2019 на суму 24 150,76 грн.
1.3.8. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків в останнього виникла заборгованість в сумі 357 306,86 грн.
1.4. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти його задоволення заперечував, стверджуючи, що:
- філія "Каланчацька ДЕД" в порушення пункту 5.8 Положення філії "Каланчанська дорожньо - експлуатаційна дільниця" уклала з позивачем договір поставки товару, оскільки ДП "Херсонський облавтодор" не видавав доручення філії на укладення такого договору, про наявність якого відповідач дізнався лише після порушення провадження у цій справі;
- в порушення вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" в довіреностях на отримання товару, виданих на ім`я Фурсенка Г.В. не вказано, за яким договором, рахунком або накладною отримуються товарно - матеріальні цінності, як і відсутній їх перелік, які належить отримати. Також не зрозуміло, на отримання якого товару уповноважена особа та за яким договором, відсутній підпис особи, яка одержала довіреність та не вказано прізвища осіб, які ставили підпис навпроти графи "керівник" та "головний бухгалтер" ;
- товаро - транспортні накладні складені з суттєвими порушеннями та не відповідають вимогам, встановленим у Правилах перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні;
позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт поставки та прийняття товару;
- правничі послуги були надані не адвокатом, що виключає можливість їх стягнення з відповідача.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.06.2019 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 357 306,86 грн - основної заборгованості за поставлену продукцію, 83 914,98 грн - інфляційних втрат, 5000,00 грн - витрат на правову допомогу та 6618,33 грн - судового збору.
2.1.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для підтвердження факту поставки товару та часткової його оплати.
2.1.2. Суди попередніх інстанцій вказали, що твердження відповідача щодо відсутності у філії доручення на укладення договору поставки є безпідставними, оскільки відбулось схвалення вказаного правочину, шляхом здійснення відповідних проплат.
2.1.3. Також суди відхилили твердження заявника, що первинні бухгалтерські документи були оформлені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначивши, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для неприйняття такої операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
2.1.4. Господарський суд Херсонської області, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, задовольнив їх у розмірі 83 914,98 грн, при цьому не вказавши, за який період здійснено перерахунок.
2.1.5. Вирішуючи питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат, суд першої інстанції, застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат та врахувавши письмові заперечення відповідача стягнув лише 5000,00 грн витрат на послуги адвоката.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 10.06.2019 у частині стягнення основного боргу залишено без змін, а в частині стягнення інфляційних витрат та адвокатських послуг змінено, стягнуто 128 914,98 грн - інфляційних втрат та 15 000,00 грн - витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2.1. Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо розміру стягнутих інфляційних втрат, здійснив новий розрахунок, врахувавши дату поставки продукції, суму вартості товару та остаточний строк оплати, який визначений пунктом 3.2 договору.
2.2.2. Крім того, Південно-західний апеляційний господарський суд, дослідивши обсяг наданих послуг, їх вартість, докази, якими позивач засвідчує розмір понесених витрат, а також суму задоволених позовних вимог вказав, що висновок суду першої інстанції щодо зменшення розміру адвокатських витрат до 5 000,00 грн є помилковим та необґрунтованим, а тому рішення в цій частині змінив, стягнувши з відповідача 15 000,00 грн витрат на послуги адвоката.
2.2.3. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи відповідача зазначив, що фактичне відвантаження товару здійснювалось на підставі видаткових накладних, а тому недоліки, допущені позивачем при заповненні товаро - транспортних накладних, не можуть свідчити про невиконання умов договору зі сторони позивача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 01.10.2019 ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.06.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №923/286/19, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій:
- неправильно застосувавши статтю 241 Цивільного кодексу України не врахували, що дії філії "Каланчацька ДЕД" щодо часткової оплати поставленого товару не можуть вважатися схваленням, оскільки оплата була здійснена не ДП "Херсонський облавтодор", а особою, яка не була уповноважена на вчинення правочину, а тому і отримана від такої особи оплата не є схваленням;
- в порушення частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не взяли до уваги відсутність у первинних документах відомостей щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також відсутності даних про особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
- не врахували, що довіреність, видана на ім`я ОСОБА_1 (особа, яка отримувала товар) № 75/07 від 01.07.2016 анульована, а довіреність № 86/08 від 05.08.2016 ніколи не використовувалась, про що зроблені відповідні відмітки в книзі обліку довіреностей;
- в порушення статей 13, 73, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України визнали належними та допустимими докази позивача, які взагалі не підтверджують ні факт виконання господарської операції, ні факт можливості її виконання;