ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4324/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представники учасників справи:
позивача - Булгаков В.С.,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019
(головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019
(суддя Пінчук В.І.)
у справі №904/4324/18
за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутспецсервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
про зміну умов договору №176/4/171/1 від 04.07.2017 про відступлення права вимоги,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. У вересні 2018 року Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (далі - ДПП "Кривбаспромводопостачання") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутспецсервіс" (далі - ТОВ "Побутспецсервіс") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі - АТ "Криворізька теплоцентраль") про зміну умов договору №176/4/171/1 від 04.07.2017 про відступлення права вимоги.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ДПП "Кривбаспромводопостачання" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за цим договором в частині перерахування належних позивачу грошових коштів (істотне порушення умов договору). У зв`язку з наведеним, позивач на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України просив змінити умови договору, а саме, викласти в новій редакції його п. 1.2: "за дійсним договором первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе такі права: вимагати сплати частини заборгованості ПАТ "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ - 00130850), надалі "боржник" перед первісним кредитором в розмірі 615 389,20 грн, яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ДПП "Кривбаспромводопостачання" та ПАТ "Криворізька теплоцентраль"; п. 1.3: "за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання фінансових зобов`язань на суму 615 389,20 грн, а також викласти в запропонованій позивачем редакції додаток №1 до договору "Графік перерахування коштів".
1.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 справу направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, нежитлове приміщення 43.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 04.07.2017 ДПП "Кривбаспромводопостачання" (первісний кредитор за договором) та ТОВ "Побутспецсервіс" (новий кредитор за договором) уклали договір №176/4/171/1 про відступлення права вимоги (далі - договір) (зі змінами та доповненнями, внесеними шляхом укладання додаткових угод №1 від 02.08.2017 та №2 від 11.12.2017). За умовами п. 1.1 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, яка належить первісному кредиторові та визначена п. 1.2 договору.
2.2. Відповідно до п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди №1) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе такі права: вимагати сплати частини заборгованості ПАТ "Криворізька теплоцентраль" (далі - боржник) перед первісним кредитором у розмірі 7 831 141,87 грн, яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ДПП "Кривбаспромводопостачання" та ПАТ "Криворізька теплоцентраль".
2.3. За договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання фінансових зобов`язань на суму 7 831 141,87 грн (п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди №1).
2.4. Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 01.01.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1 договору).
2.5. Звертаючись до суду з позовом, позивач посилаючись на додаток №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1) зазначив, що сторони визначили графік перерахування відповідачем 7 831 141,87 грн за відступлення права вимоги, однак останній на виконання цих своїх зобов`язань за договором за період з 14.07.2017 по 01.09.2018 перерахував позивачу лише 225 000,00 грн. Додатковою угодою №2 до договору сторони погодили зменшення розміру зобов`язань відповідача перед позивачем за договором шляхом зарахування зустрічних вимог у зв`язку з поставкою позивачу засувок на суму 390 389,20 грн. Загальний розмір виконаних ТОВ "Побутспецсервіс" зобов`язань за договором становить 615 389,20 грн, відповідно невиконання решти зобов`язань за цим договором позивач вважає істотним порушенням умов договору.
3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 11 квітня 2019 року рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.
3.2. 01 жовтня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 залишено без змін.
3.3. Судові рішення мотивовані тим, що невиконання умов договору щодо оплати за відступленням права вимоги не є підставою для зміни умов договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. При цьому, суди зауважили, що позивач не позбавлений права вимагати стягнення у судовому порядку з відповідача невиплаченого боргу за договором про відступлення права вимоги.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. ДПП "Кривбаспромводопостачання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку, що невиконання умов договору щодо оплати за відступленням права вимоги не є підставою для зміни умов договору.
4.3. Позивач зазначає, що договір відступлення права вимоги відноситься до оплатних договорів, а тому здійснення оплати є основним та першочерговим обов`язком відповідача, а невиконання цього обов`язку завдає позивачу прямих збитків у великому розмірі, оскільки позивач позбавлений можливості розраховувати на грошові кошти, належні йому за договором, а також зазнає матеріальної шкоди у формі недоотриманих інфляційних втрат та 3% річних за користування відповідачем грошовими коштами позивача, відшкодування яких передбачено ст. 625 ЦК України.
4.4. Позивач вказує, що суди попередніх інстанцій зазначили, що він не позбавлений права вимагати стягнення у судовому порядку з відповідача невиплаченого за договором про відступлення права вимоги боргу. Такий висновок судів суперечить ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки звужує обсяг наданих законом прав на вільне обрання способу захисту порушених прав. Кожна особа вправі сама обирати найбільш доцільний та ефективний спосіб захисту свого порушеного права. Зауваження судів попередніх інстанцій щодо можливості стягнення боргу за договором в судовому порядку не враховує те, що обираючи такий спосіб захисту позивач мав би тільки за розгляд у першій інстанції сплатити судовий збір, як за позов майнового характеру у розмірі 108 230,07 грн, що в більш ніж 60 разів перевищує судовий збір за позов про зміну умов договору, який становив 1 762,00 грн.
4.5. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.09.2013 №6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені ст. 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
4.6. Також скаржник зазначає, про те, що зміст судових рішень, що оскаржується, не відповідає ст. 238 ГПК України, оскільки судами не було дано правової оцінки (прийняття або вмотивованого відхилення) численним доказам та аргументам, якими підтверджується істотність невиконання умов договору та не було наведено норми права, які не застосовано судом, але на які посилалася сторона позивача та мотиви їх незастосування, зокрема, ст.ст. 16, 526, 530, 625 ЦК України та ст. 20 ГК України.
4.7. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується наявності підстав для зміни умов договору про відступлення права вимоги.
5.2.2. Верховний Суд зауважує, що відповідно до ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.