Постанова
іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 279/1513/17
провадження № 51-3739км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів: Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Браїла І. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Бугайова Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Нова-Іня Охотського району Хабаровського краю РФ, громадянки України, неодруженої, з середньою спеціальною освітою, працюючої, не судимої, проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженої за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
18 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст.125 КК, та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 1 275 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на корись ОСОБА_2 1 473,63 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 8 000 грн - моральної шкоди.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватою у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за обставин, детально викладених у вироку.
Так, 15 березня 2016 року ОСОБА_1 близько 17 год 30 хв, перебуваючи біля подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2, під час конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдала один удар палицею по голові потерпілій ОСОБА_2, чим заподіяла їй легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я, у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної поверхневої рани лобної ділянки ліворуч та підшкірної абсцедуючої гематоми лобної ділянки.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 24 квітня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що суди не звернули уваги на порушення строків досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 і не надали зазначеним доводам належної правової оцінки. Крім того, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що стороною обвинувачення, всупереч вимогам ст. 290 КПК не було надано доступу до матеріалів кримінального провадження стороні захисту. Також захисник стверджує, що ним обґрунтовано було заявлено відвід головуючому судді Волковій Н. Я., у задоволенні якого безпідставно відмовлено. Крім того, незважаючи на вимоги, передбачені ч. 3 ст. 81 КПК, вказану заяву про відвід було розглянуто без повідомлення осіб, які заявили відвід, та прокурора. Також стверджує, що суди не врахували того, що слідчий експеримент за участю потерпілої та її сестри було проведено слідчим, який не мав права його проводити, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що такий слідчий включений до слідчої групи, а тому, на думку захисника, протокол проведення слідчого експерименту є недопустимим доказом. Зазначає, що медичну документацію стосовно історії хвороби ОСОБА_1 не було оглянуто в передбаченому КПК порядку та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а надалі - не відкрито стороні захисту згідно зі ст. 290 КПК, а тому висновки судово-медичних експертиз, складені на підставі вищевказаної медичної документації, є недопустимими доказами і не можуть бути враховані під час визнання винуватості ОСОБА_1 . Вважає, що всупереч вимогам ст. 419 КПК апеляційний суд належно не перевірив доводів апеляційної скарги захисника і не навів підстав, на яких визнав її необґрунтованою, та обмежився лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості підзахисної у інкримінованому їй злочині.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити оскаржені судові рішення без змін.
У касаційній скарзі захисник просив касаційний розгляд проводити без участі його та засудженої, а скаргу задовольнити.
Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Соловйов Є. В. направив до Суду заперечення, в яких просить касаційний розгляд проводити без участі його і потерпілої. Крім того, просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. Свою позицію мотивує тим, що винуватість ОСОБА_1 доведено сукупністю доказів, досліджених під час судового провадження. Також стверджує, що стороною обвинувачення не було порушено строків досудового розслідування, оскільки воно зупинялося та в подальшому було відновлено. Вимоги ст. 290 КПК щодо відкриття матеріалів кримінального провадження було дотримано, що підтвердили допитані під час судового провадження свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також вказує, що посилання сторони захисту на те, що апеляційний суд не врахував незадоволення заяви про відвід судді Волкової Н. Я. в суді першої інстанції, ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки численні відводи сторони захисту було заявлено з метою затягування розгляду справи.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Браїла І. Г., дослідивши заперечення представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 438 КПК предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Тобто таке, що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи захисника Бугайова М. В. в інтересах засудженої ОСОБА_1 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не було відкрито стороні захисту матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК, є обґрунтованими з огляду на таке.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, Житомирський апеляційний суд ухвалою від 24 квітня 2019 рокуапеляційні скарги представника потерпілої та захисника обвинуваченої залишив без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2018 року - без змін.
При цьому, дійшовши висновку про безпідставність доводів захисника щодо невідкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції перевірив вказані доводи захисника і встановив, що сторона обвинувачення після завершення досудового розслідування обвинуваченому і захиснику надала доступ до усіх матеріалів досудового розслідування, однак сторона захисту відмовилась від ознайомлення з матеріалами провадження. Тому, апеляційний суд зробив висновок, що органи досудового розслідування і суд не допустили істотних порушень вимог КПК, які тягнуть за собою скасування вироку суду.