Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Крет Г. Р.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Данько Д. О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Октябрського районного суду міста Полтави від 31 жовтня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170040000993, стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Полтава, засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
Потерпілий в касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскаржуваних судових рішень з подальшим призначенням нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Вважає, що призначене ОСОБА_2 за вироком суду першої інстанції основне покарання, із застосуванням ст. 69 КК України та змінене ухвалою апеляційного суду шляхом пом`якшення, є занадто м`яким та недостатнім для виправлення засудженого. Також зауважує, що судами не враховано завдання йому цим злочином особливо великих збитків, що потягло тяжкі наслідки.
Крім того, висловлює свою незгоду щодо врахування судами факту активного сприяння розкриттю злочину засудженим за відсутності наведення відповідних мотивів, які слугували підставою для такого висновку.
В запереченні на касаційну скаргу засуджений зазначає, що під час розгляду провадження судами було забезпечено об`єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та створені умови для здійснення справедливого правосуддя, що призвело до постановлення законних та обґрунтованих судових рішень стосовно нього, в зв`язку з чим оскаржувані вирок та ухвалу апеляційного суду просить залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого - без задоволення.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
2.1 Суд першої інстанції, вирок якого оскаржується
За вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 31 жовтня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.
До набрання вироком законної сили обраний стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без зміни.
Початок строку відбування покарання визначено рахувати з 31 жовтня 2018 року.
Зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою в зв`язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 27 серпня по
31 жовтня 2018 року.
2.2 Суд апеляційної інстанції, ухвала якого оскаржується
За ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційні скарги захисника Москаленка І. О. в інтересах ОСОБА_2, потерпілих
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково, апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення.
Вирок Октябрського районного суду міста Полтава від 31 жовтня 2018 року змінено шляхом пом`якшення призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК України до одного року п`яти місяців обмеження волі.
На підставі ст. 72 КК України за період з 27 серпня 2018 року по 22 травня
2019 року ОСОБА_2 покарання перераховано у співвідношенні один день позбавлення волі за два дні обмеження волі та звільнено останнього з-під варти в залі суду негайно у зв`язку з його відбуттям.
Визначено повернути заставодавцю ОСОБА_4 заставу в сумі тридцять п`ять тисяч двісті сорок грн, внесену за ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 20 квітня 2018 року.
Скасовано арешт, накладений ухвалами слідчого судді на грошові кошти в сумі відповідно п`ятдесят тисяч грн та десять тисяч двісті сімдесят доларів США, які повернуто власникам - потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Починаючи з 1997 року потерпілий ОСОБА_1 та його колишня дружина
ОСОБА_5 проживали в приватному будинку
АДРЕСА_1 . Спільно з ними проживав і обвинувачений ОСОБА_2, який виконував певні обов`язки по господарству та в магазині, який належав
ОСОБА_1
9 лютого 2017 року подружжя ОСОБА_1 розірвало шлюб, але всі особи, в тому числі й ОСОБА_2, продовжували проживати за вищевказаною адресою.
22 лютого 2017 року потерпілий ОСОБА_1 виявив зникнення з будинку металевого сейфу з грошовими коштами та документами та після даної події змінив замки в приватному будинку й заборонив колишній дружині та ОСОБА_2 заходити в приміщення будинку.
11 вересня 2017 року ОСОБА_1 на його мобільний телефон надійшли повідомлення від ОСОБА_2, в яких останній повідомив, що знає, де заховані зниклі кошти, що знаходились в сейфі, та запропонував допомогти віднайти їх за винагороду. ОСОБА_1 погодився на його пропозицію, але повідомив про дану розмову слідчого.
12 вересня 2017 року, близько 19:00, ОСОБА_2 прибув до будинку потерпілого, в якому раніше проживав, знаючи при цьому обстановку в ньому та місце, де таємно від ОСОБА_1 було заховано грошові кошти, належні останньому та його матері ОСОБА_3
Перебуваючи в будинку, діючи умисно, шляхом вільного доступу, під приводом пошуку грошових коштів та повернення їх ОСОБА_1, відволікши увагу останнього, ОСОБА_2 таємно викрав належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 270 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом
на 12 вересня 2017 року становило 267 109,38 грн та 50 000 грн, які належали
ОСОБА_1 та знаходились в кухонній тумбі.
Після вчинення вказаних дій ОСОБА_2 покинув будинок з викраденими коштами, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними вчинити для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками Полтавського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області, які під час обшуку вилучили в нього викрадені грошові кошти.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні Суду частково підтримала касаційну скаргу потерпілого, наголошуючи на незаконності оспорюваної ухвали апеляційного суду, вважала, що її слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 50. Поняття покарання та його мета
1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
4.1.2 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
1. Суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
4.1.3 Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
1. За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.2.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції