Постанова
іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 132/185/18
провадження № 51-3675 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Трояна О. Л., в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників Середенка М. М. та Болманенка О. О. на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000307, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області, проживаючого на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_2 600 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 303 412,67 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди; на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 203 176,53 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_7 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 серпня 2017 року приблизно о 18:15, в порушення вимог п.п. 2.1 (а), 2.9 (б), 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки "Мерседес-Бенс Е-320", державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у хворобливому стані, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, рухаючись із перевищенням максимально-допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 140,4-148,2 км/год, автодорогою "Житомир - Могилів-Подільський", в напрямку міста Житомир, поблизу с. Сальник Калинівського району Вінницької області, з урахуванням дорожніх умов, а саме заокруглення догори ліворуч, не обрав безпечної швидкості руху, щоб контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого, не впоравшись з керуванням, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та подальше зіткнення з автомобілем марки "Деу Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку по належній смузі руху. В результаті зіткнення від отриманих тілесних ушкоджень на місці події загинули водій автомобіля "Деу Ланос" ОСОБА_8 та пасажири даного транспортного засобу: ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі захисники Середенко М. М. та Болманенко О. О., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просять скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 і вичерпанням можливостей їх отримати. Вказують, що вирок грунтується на припущеннях. Всупереч приписам ст. 290 КПК стороною обвинувачення не було відкрито матеріалів досудового розслідування, а тому зібрані у кримінальному провадженні докази є недопустимими. Посилаються на відсутність причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, що настали. Заперечують факт перебування ОСОБА_1 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди у хворобливому стані. Стверджують, що останній не знав про позбавлення його права керування транспортними засобами. Вказане не отримало належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 419 КПК відповідних доводів сторони захисту не перевірив та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу захисників.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
За змістом статтей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.