ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 199/4010/16-к
провадження № 51-3485 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Святської О.В.,
суддів Вус С.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурорів Киричка О.В., Плиски К.В.,
захисника Трунова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Трунова Олексія Вячеславовича в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2019 року у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі -КК),
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК та призначено покарання у виді позбавленні волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в тому числі органах Державної фіскальної служби України, строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК та призначено покарання у виді позбавленні волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в тому числі органах Державної фіскальної служби України, строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахувано ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в строк відбування призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 18 січня 2016 року по 26 січня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта, а також долю речових доказів.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, наприкінці жовтня 2015 року, працюючи на посаді заступника начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України, діючи всупереч наведених вимог Митного кодексу України та посадової інструкції, домовився про отримання неправомірної вигоди від декларантів із головним державним інспектором аналітично-пошукового відділу управління ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України ОСОБА_2, який погодився на пропозицію ОСОБА_1
03 листопада 2015 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1, знаходячись на митному посту "Дніпропетровськ-Індустріальний", який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, б. 23, діючи із корисливих мотивів, попрохав декларанта - директора ТОВ "Інструментпрофі" ОСОБА_3 надати йому, ОСОБА_2, та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у сумі 50 доларів СІІІА за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ "Інструментпрофі", тобто за вчинення в інтересах директора ТОВ "Інструментпрофі" ОСОБА_3 дій з використанням службового становища. У подальшому, в 20-х числах листопада 2015 року ОСОБА_1, реалізуючи спільний із ОСОБА_2 умисел на незаконне збагачення, діючи з корисливих мотивів, повторно попрохав декларанта - директора ТОВ "Інструментпрофі" ОСОБА_3, передати йому, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, додатково неправомірну вигоду у сумі 100 доларів США за кожен розмитнений під час митного контролю контейнер з товарами, зазначивши, що за кожен подальший розмитнений під час митного контролю контейнер з товарами необхідно надавати неправомірну вигоду у сумі 150 доларів США за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ "Інструментпрофі".
04 грудня 2015 року ОСОБА_2, реалізуючи спільний із ОСОБА_1 умисел на незаконне збагачення, діючи із корисливих мотивів, будучи службовими особами, одержали неправомірну вигоду у сумі 300 доларів США, за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ "Інструментпрофі", що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 6 926 гривень 64 копійки, яку раніше прохали, за вчинення в інтересах директора ТОВ "Інструментпрофі" ОСОБА_3 дій з використанням свого службового становища, а саме: за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ "Інструментпрофі" у період з 01 по 30 листопада 2015 року під час митного контролю контейнерів з товарами та вони ж 18 січня 2016 року, діючи повторно, одержали неправомірну вигоду у сумі 16 000 гривень, яку раніше попрохали, за вчинення в інтересах директора ТОВ "Інструментпрофі" ОСОБА_3 дій, з використанням свого службового становища, а саме: за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ "Інструментпрофі" у період з 01 по 31 грудня 2015 року під час митного контролю контейнерів з товарами.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу захисників Трунова О.В. та Забеліна В.Г. залишено без задоволення. Вирок Амур- Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та захисник Трунов О.В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушують питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Зазначають про те, що у порушення ст. 290 КПК стороною обвинувачення не були відкриті ухвали апеляційного суду, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на що не звернув увагу суд першої інстанції та визнав докази, отримані на їх підставі, допустимими, а апеляційній суд залишив вирок у силі, не надавши оцінки з цього приводу. Також зазначають про порушення, допущені під час проведення обшуків, невідповідність змісту протоколів про проведення НСРД фактичним обставинам справи, дослідженим під час судового розгляду.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовільнити.
Прокурори заперечували проти доводів касаційних скарг, та просили відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, прокурорів, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом розгляду касаційним судом, а тому в цій частині касаційні скарги розгляду не підлягають.
За приписами ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 419 КПК в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.