Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/11015/16-ц
провадження № 61-18882св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року у складі судді Маліновської В. М. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Соколової В. В., Чобіток А. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя, посилалась на те, що під час перебування у шлюбі сторонами у справі було придбано нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_2, які є спільною власністю подружжя. Позивач просила розділити між нею та відповідачем зазначене майно відступивши від рівності часток та визнати за нею право власності на 2/3 його частини, посилаючись на те, що з нею проживають та знаходяться на її утриманні народжені у шлюбі малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року позов задоволено частково. В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині на квартири АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_2, вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя у рівних частках, а підстав для збільшення частки у майні одного з подружжя сторонами наведено не було.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року змінено в частині судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, та визначено його у розмірі 2 082 грн. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя у рівних частках, а підстав для збільшення частки у майні одного з подружжя сторонами наведено не було, проте, оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 761/11015/16-ц і витребувано її з Шевченківського районного суду міста Києва, зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
04 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував та дослідив обставини справи. Вказує, що судом не правильно застосовано норми СК України.Зазначає, що за час перебування сторін у шлюбі позивач ОСОБА_1 не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї, оскільки майже весь час перебувала у декретній відпустці.
Заперечення на касаційну скаргу
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 листопада 2000 року по 13 жовтня 2014 року (а. с. 7).
Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 8 - 10).
У шлюбі сторонами було набуто спірне нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_2 (а. с. 11 - 13, 38 - 39).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.