Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 363/4532/17
провадження № 61-7740св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області,
треті особи: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр АПЛД",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А., від 05 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - Новопетрівська сільська рада) про усунення перешкод в здійсненні права користування.
Позовна заява мотивована тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3221886000:03:165:3014, що розташована в межах с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
31 липня 2017 року на сесії Новопетрівської сільської ради було прийнято рішення № 846 "Про затвердження детального плану села Нові Петрівці", згідно якого її земельна ділянка визначена, як паркова зона, на якій у майбутньому будуть встановлені альтанки.
У зв`язку з чим, відповідач чинить перешкоди щодо реалізації нею права власності на зазначену земельну ділянку.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в здійсненні нею права власності на належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:3014, шляхом врахування її інтересів, як власника, та внести зміни до детального плану с. Нові Петрівці, затвердженого рішенням № 846 "Про затвердження детального плану села Нові Петрівці" від 31 липня 2017 року з відповідним відображенням належної їй на праві приватної власності земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд на графічній частині детального плану.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області у складі судді Чіркова Г. Є. від 15 січня 2019 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу неналежного позначення земельної ділянки позивача в затвердженому детальному плані села Нові Петрівці, що свідчить про відсутність між сторонами спору про право власності на земельну ділянку. Позивач фактично оскаржує рішення відповідача про затвердження детального плану села, тому спірним правовідносинам притаманні ознаки влади і підпорядкування, що відповідає визначенню публічно-правового спору, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач звернулася до суду з позовом про захист свого права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що у детальному плані с. Нові Петрівці не враховане цільове призначення належної їй земельної ділянки, а тому спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року Новопетрівська сільська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Рішення Новопетрівської сільської ради від 31 липня 2017 року 2017 року № 846 "Про затвердження детального плану території села Нові Петрівці" є нормативно-правовим актом Новопетрівської сільської ради з огляду на те, що він не спрямований на конкретну особу, оскільки поширюється на необмежену кількість суб`єктів містобудування, що мають у власності (користуванні) земельні ділянки для містобудівних потреб на відповідній території та застосовується багаторазово при наданні вихідних даних необхідних для проектування об`єктів містобудування та просторового планування території села Нові Петрівці.
Позивач обґрунтовує свої вимоги незаконністю вказаного рішення Новопетрівської сільської ради, порушенням процедури його прийняття Новопетрівською сільською радою, саме як суб`єктом владних повноважень, а не суб`єктом цивільно-правових відносин, що свідчить про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Розпорядженням Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02 жовтня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір має приватноправовий характер.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.