Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 598/1490/15-ц
провадження № 61-15160св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідач - ОСОБА_1,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2016 року в складі судді Олещука Б. Т. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Загорського О. О., Фащевської Н. Є.
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 944,03 доларів США.
Позивач зазначив, що 28 листопада 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0013/82/29042, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 20 300,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних на умовах, визначених договором, на строк 240 місяців з 28 листопада 2006 року по 27 листопада 2026 року.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1, всупереч вимогам зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, прострочив виконання зобов`язання, позивач просив його вимоги задовольнити.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що договори укладено з істотними порушеннями законодавства, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не мав права здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, ним порушено пункт 2 частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункт 3.2 постанови Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, в кредитному договорі передбачена сума сплати в доларах США відповідно до графіка погашення кредиту без розшифровки реальної вартості кредиту, відсутній розрахунок у національній валюті, доданий до договору додаток № 2 не дає реальної вартості кредиту. Також ОСОБА_1 вказує, що він на час укладення даного договору іпотеки квартири АДРЕСА_1, мав малолітню дитину. А тому, враховуючи вимоги Закону України "Про охорону дитинства", вищевказаний договір іпотеки повинен був бути укладений лише з дозволу органів опіки і піклування, чого не було зроблено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2016 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 13 944,03 доларів США заборгованості за кредитним договором № 014/0013/82/29042 від 28 листопада 2006 року та 4 521,21 грн сплаченого судового збору.
В задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 1 653,60 грн.
Рішення мотивоване тим, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх умов кредитного договору та договору іпотеки, зокрема, щодо суми, валюти, строку дії, графіка повернення кредиту і забезпечення вимог, що витікають з кредитного договору, однак умови договору відповідачем ОСОБА_1 не виконувались та станом на 28 вересня 2015 року він має заборгованість в сумі 13 944,03 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 6-11).
Вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки суд вважає недоведеними у зв`язку з тим, що суду не надано об`єктивних доказів переконливого характеру, які б свідчили про те, що оспорювані кредитний договір та договір іпотеки укладені з порушенням норм чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Збаразького районного суду від 26 грудня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем ОСОБА_1 не виконувались умови кредитного договору, а рішення суду відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Також суд погодився із рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, виходячи з наступного.
Згідно зустрічної позовної заяви підставами визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки є відсутність належного платіжного документа про отримання боржником грошових коштів за його підписом, відсутність банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, порушення прав малолітньої дитини на житло.
Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги зазначені обставини, оскільки у матеріалах справи наявний меморіальний ордер від 28 листопада 2006 року № 3/74/29042 (а. с. 107), що свідчить про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів; банківська ліцензія та дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями (а. с. 34-37).
Також встановлено, що права малолітнього ОСОБА_2 укладенням договору іпотеки порушені не були, так як на момент передачі квартири в іпотеку банку майнових прав на неї у дитини не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуватиі ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в його позовних вимогах в повному обсязі та задовольнити вимоги його зустрічного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 598/1490/15-цта витребувано її зі Збаразького районного суду Тернопільської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
04 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясували усі фактичні обставини справи за зустрічним позовом та не дослідили і не надали належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяли об`єктивному та неупередженому її розгляду.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що договори укладено з істотними порушеннями законодавства, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не мав права здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, банком порушено пункт 2 частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункт 3.2 постанови Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, в кредитному договорі передбачена сума сплати в доларах США відповідно до графіка погашення кредиту без розшифровки реальної вартості кредиту, відсутній розрахунок у національній валюті, доданий до договору додаток № 2 не дає реальної вартості кредиту.