Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/11455/17
провадження № 61-29291св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Академії муніципального управління,
треті особи: Міністерство освіти і науки України, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у складі судді Васильєвої Н. П. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Академії муніципального управління, треті особи: Міністерство освіти і науки України, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним наказ № 26-к/з від 31 січня 2017 року "про скорочення штату працівників" Академії муніципального управління; поновити його на посаді проректора з наукової роботи Академії муніципального управління; зобов`язати Академію муніципального управління виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2017 року до моменту винесення судового рішення.
В обґрунтування позову зазначав, що наказом Академії муніципального управління № 26-к/з від 31 січня 2017 року його звільнено з посади проректора з наукової роботи Академії муніципального управління на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників. При цьому, як зазначав позивач, було порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України та його не було за два місяці попереджено про майбутнє скорочення та не запропоновано іншу посаду. Крім того, зазначав, що керівником Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського не було виконано приписи наказу Міністерства освіти і науки України від 19 жовтня 2016 року № 1254 "Про реорганізацію Академії муніципального управління" в частині трудових правовідносин, а саме: пункту 8.1 наказу, а також статті 36 КЗпП України. Оскільки його було незаконно звільнено, він підлягає поновленню на роботі з виплатою середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача з роботи проведено з дотриманням вимог закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 757/11455/17-ц і витребувано її з Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
05 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини справи, що підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а також неправильно застосував норми КЗпП України.
Заперечення на касаційну скаргу
У грудні 2017 року Академія муніципального управління подала заперечення на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої та ухвалу апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 02 жовтня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду проректора з наукової роботи Академії муніципального управління (а. с. 20).
12 жовтня 2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду проректора з наукової роботи та міжнародних зв`язків Академії муніципального управління (а. с. 20).
23 листопада 2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду проректора з наукової роботи Академії муніципального управління (а. с. 20).
27 вересня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 694-р "Про реорганізацію Академії муніципального управління" (а. с. 8).
19 жовтня 2016 року Міністерством освіти і науки України видано наказ № 1254 "Про реорганізацію Академії муніципального управління" шляхом приєднання до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського" (а. с. 9 -11).
Згідно наказу Академії муніципального управління № 26-к/з від 31 січня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади проректора з наукової роботи у зв`язку із скороченням штату працівників (а. с. 12 - 13).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та ухвала апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).