Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 310/239/15-ц
провадження № 61-17032св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави,
відповідачі: Бердянська міська рада, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року в складі судді Прінь І. П. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року в складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Воробйової І. А., Онищенка Е. А.,
у справі за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що в ході прокурорської перевірки було встановлено, що рішенням № 17 від 31 березня 2010 року "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" було затверджено проекти відведення та передано у власність громадянам, у тому числі і відповідачу ОСОБА_3, земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог статей 51, 60, 61, 84, 118 ЗК України, статей 85, 88, 89, 90 ВК України, пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", статей 12, 19 Закону України "Про планування та забудову територій", статей 1, 16, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 3.39 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", чим грубо порушено вимоги законодавства; не дотримано порядок набуття права власності на землю.
За повідомленням Бердянської міської ради від 12 грудня 2014 року з посиланням на Генеральний план м. Бердянська, який був затверджений рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25 червня 2009 року, земельна ділянка по АДРЕСА_1 розміщується на території оздоровчих установ та установ відпочинку. Відповідно до проектних рішень Генерального плану розвитку міста будівництво нових дачних районів в межах міста Бердянська не передбачено. Заборона на будівництво нових дачних районів в міських населених пунктах також встановлена пунктом 3.39 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень".
Відповідно до схеми місцезнаходження земельної ділянки, остання знаходиться в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря. А тому надання цієї земельної ділянки у власність для ведення індивідуального дачного будівництва є порушенням вимог статті 60 ЗК України та статей 88, 90 ВК України, якими передбачено, що земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть передаватися лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, встановлено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням конкретної ситуації. Однак у затвердженому спірним рішенням міської ради проекті землеустрою розміри і межі прибережної захисної смуги Азовського моря не враховано, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки.
ОСОБА_1 26 грудня 2013 року придбав у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,0830 га, кадастровий номер 2310400000:07:002:0101, посвідчену оспорюваним державним актом.
Прокурор просив суд, визнати недійсним та скасувати пункт 5.2 рішення Бердянської міської ради № 17 від 31 березня 2010 року, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 911794, виданий на ім`я ОСОБА_3, витребувати у ОСОБА_1 спірну земельну ділянку та повернути її територіальній громаді м. Бердянська.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави задоволено частково.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 911794, виданий 17 травня 2010 року Бердянською міською радою на ім`я ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 0,0830 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку вартістю 69 603,80 грн, площею 0,0830 га, кадастровий номер 2310400000:07:002:0101, яка знаходиться в АДРЕСА_2 та передано її територіальній громаді м. Бердянська.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_1 судовий збір на користь спеціального Фонду Державного бюджету України у розмірі 313,21 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час прийняття пункту 5.2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 17 від 31 березня 2010 року "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок", Бердянською міською радою Запорізької області було порушено вимоги чинного на той час законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_3 ; на час розгляду справи рішенням Бердянської міської ради № 60 від 30 грудня 2010 року протест прокурора було задоволено, пункт 5 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради 5 скликання № 17 від 31 березня 2010 року було скасовано, а тому в задоволенні позову в частині скасування пункту 5.2 рішення № 17 від 31 березня 2010 року необхідно відмовити. Державний акт на право власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання незаконним та скасування пункту 5.2 рішення Бердянської міської ради "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 31 березня 2010 року № 17 скасовано.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в частині визнання незаконним та скасування пункту 5.2 рішення Бердянської міської ради "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 31 березня 2010 року № 17 задоволено.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 рішення Бердянської міської ради від 30 грудня 2010 року № 60 щодо задоволення протесту Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора від 11 листопада 2010 року № 26/267 та скасування підпунктів 5.1-5.3, 5.5-5.5.10 пункту 5 рішення Бердянської міської ради від 31 березня 2010 року № 17. Таким чином, внаслідок неповної інформації суд дійшов неправильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування спірного пункту рішення Бердянської міськради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 310/239/15-ц, витребувано її з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
06 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем порушений строк позовної давності, судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку всім доказам, що містяться в матеріалах справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали заперечення (відзиву) на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що згідно з Генеральним планом м. Бердянська, який був затверджений рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25 червня 2009 року, спірна земельна ділянка розташована на території оздоровчих установ та установ відпочинку, що підтверджується листом заступника міського голови Матвєєва С. В. (а. с. 20-22).
Як вбачається зі схеми місцезнаходження земельної ділянки (а. с. 14), остання знаходиться в межах м. Бердянська, на відстані 525 м від урізу води Азовського моря.
Пунктом 5.2 рішення Бердянської міської ради № 17 від 31 березня 2010 року (а. с. 12-13) затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,083 га, в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_2, для індивідуального дачного будівництва. ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК № 911794 (а. с. 11), який 17 травня 2010 року був зареєстрований управлінням Держкомзему у м. Бердянську в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011026500582.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності з вимогами статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.