Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 664/2845/18
провадження № 61-19928св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі судді Бездрабко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19 листопада 2011 року, що станом на 12 серпня 2018 року становить 193 971,96 грн з яких: 33 863,26 грн - тіло кредиту, 8 978,70 грн - проценти за користування кредитом,151 130,00 - пеня, однак позивачем заявлено вимоги про стягнення лише 33 863,26 грн - тіла кредиту, 8 978,70 грн - процентів та пені у розмірі 68 089,99 грн, нарахованої станом на 01 листопада 2017 року, ціну позову визначено у сумі 110 831,95 грн. В позовній заяві зазначено, що між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит та зобов`язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісії, а також інших платежів згідно з його заявою та умовами надання банківських послуг. Проте, відповідач порушив умови договору і тому має заборгованість станом на 12 серпня 2018 року в розмірі 193 971,96 грн, яку до теперішнього часу добровільно не сплатив. Просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 110 831,95 грн, визначену позивачем з урахуванням зменшення суми нарахованої пені та судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Цурупинського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2019 року задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 33 863,26 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн, а всього стягнути 35 625,26 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "Приватбанк" не повернуті, їх розмір підтверджено довідкою щодо зміни кредитного ліміту та розрахунком позивача, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка становить 33 863,26 гривень.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач апеляційну скаргу направив поштою 11 вересня 2019 року, проте пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду, який сплинув 09 вересня 2019 року, тому ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів для подання заяви про поновлення строку навівши інші підстави для його поновлення. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху АТ КБ "Приватбанк" отримало 27 вересня 2019 року. Недоліки, про які вказано в ухвалі апеляційного суду, АТ КБ "Приватбанк" не усунуті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року представник АТ КБ "Приватбанк" звернувсь до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до вимог законодавства, 11 вересня 2019 року (тобто протягом 30 днів з дня вручення банку копії оскаржуваного судового рішення) банк подав апеляційну скаргу та просив поновити строк на апеляційне оскарження, відповідно, застосуванню підлягала норма ч. 2 ст. 354 ЦПК України, якою гарантоване право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскаржуваного рішення. Отже, банком дотримано вимоги цивільного процесуального законодавства, зазначено дату вручення банку судового рішення та надані підтверджуючі документи, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, матеріали справи не містять доказів проте, що рішення суду першої інстанції було отримано АТ КБ "ПриватБанк" в іншу дату ніж зазначив апелянт, 13 серпня 2019 року. Тож, за таких обставин, апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року касаційну скаргу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.